Це критично необхідний крок для адаптації Збройних Сил України до реалій війни нового покоління. Розбираємося, як Україна переходить від ситуативних…
В ексклюзивному інтерв’ю АрміяInform Міністр оборони України Олексій Резніков розповів про своє бачення щодо необхідності збільшення видатків на оборону.
— Тут є кілька складових.
По-перше, для початку треба вийти на «чисте» фінансування бюджету оборони — маю на увазі фінансування Міноборони, ЗСУ, ГУР і ДССТ — у розмірі 3 % ВВП, як це передбачено в законі. Без включення до цього показника державних гарантій, оскільки де-факто це кредитування майбутніх періодів. Треба просто виконати закон. Це завдання-мінімум на 2023 рік. Скажімо, щоб це зробити у 2022 році згідно з оприлюдненими показниками ВВП, нам не вистачає близько 23 млрд грн.
Але щоб обґрунтовано претендувати на збільшення фінансування, ми повинні показати суспільству й парламенту, що максимально ефективно використовуємо наявне.
Я вже звернувся до Державної аудиторської служби з проханням провести комплексну перевірку. Крім іншого, це один зі способів знайти внутрішні резерви. Найближчим часом також почнеться енергоаудит об’єктів оборони й буде запущена ціла низка процесів, про які скажу далі, з метою вдосконалення управління ресурсами, майном оборонного відомства.
Тоді ми вийдемо і скажемо: всередині зроблено все можливе, справді потрібна зовнішня підтримка.
По-друге, ми маємо переглянути підходи до формування нашої стратегії і тактики, чіткіше розставляти пріоритети. Все й одразу зробити не вийде, держава повинна закрити критичні потреби та стратегічні речі, які може зробити тільки вона. Паралельно нарощувати спроможності ЗСУ за рахунок усіх можливих джерел — державно-приватного партнерства, міжнародної допомоги тощо.
Умовно, у нас є вибір: 1000 погано озброєних і недостатньо навчених піхотинців чи 100 забезпечених усім необхідним спецпризначенців. Слід пам’ятати, що йдеться не тільки про озброєння, техніку, навчання, вимоги до яких у спецпризначення вищі. Мова йде й про тисячі зарплат, тисячі квартир тощо. Військові повинні розставити пріоритети згідно з тими завданнями, які вони бачать. І з урахуванням реальних можливостей.
По-третє, зрозуміло, що отримати 250 млрд на озброєння можна лише тоді, коли економіка вийде на інший рівень. Але це пов’язані речі. Інвестиції в сектор оборони — це розвиток багатьох галузей з високою доданою вартістю, це експорт. Плюс потужна армія додає впевненості зовнішнім інвесторам, покращує рейтинги країни.
Треба розкрутити цю спіраль розвитку. Щоб ми сприймали фінансування оборони не як безповоротні видатки, а справді як інвестиції.
Ви питали про пріоритети — вони за місяць тільки ствердилися. Якщо узагальнювати — то їх два.
Перший — перетворити Міноборони на одну з найкращих корпорацій в Україні з погляду якості управління, а Збройні Сили — на одного з найкращих роботодавців.
Другий — перейти від тактичних рішень і «затикання дірок» до розвитку стратегічних спроможностей ЗСУ.
Першу частину інтерв’ю читайте тут.
