Йдеться вже не просто про окремі пожежі на нафтопереробних заводах (НПЗ), а про послідовне виведення з ладу виробничих потужностей, порушення…
Сержант Олександр сьогодні один із тих, хто боронить Світлодарську дугу. Вдень він керує механізованим відділенням, а ввечері — бере до рук книжки з економіки чи ведення бізнесу. Батько світової економіки Адам Сміт для нього такий же авторитет, як і армійські командири.
На запитання: «Звідки в нього таке захоплення?», армієць відповідає, що колись мріє стати головним фінансово-економічним фахівцем Збройних Сил України.
Такі амбітні плани підкріплені його досвідом у веденні бізнесу та прагненням йти кар’єрними сходинками. Адже до подій на столичному майдані восени 2013-го чоловік був досить успішним приватним підприємцем.
— Захмарних висот у бізнесі я не досяг, — каже армієць, — Проте я точно знаю, як добитися успіху в господарській діяльності. А щодо моєї власної справи, то її довелось перервати через відомі події, пов’язані з Євромайданом. Я тоді з рідних Черкас поїхав до столиці, щоб приєднатися до патріотів. Пробув там до кінця лютого 2014-го, тільки потім поїхав додому, але не надовго.
Коли в березні 2014-го оголосили першу хвилю мобілізації, Олександр не зміг всидіти вдома.
— Повістки не став чекати. Більшість моїх друзів, які брали участь у Революції Гідності, вступили до лав НГУ. Я тим часом пішов до Збройних Сил України, бо колись відслужив строкову, про що маю тільки добрі спогади,— пригадав воїн-контрактник.
Службу Олександр розпочав у Черкаському батальйоні територіальної оборони. Здебільшого воювали на різних ділянках фронту неподалік Волновахи.
А далі чоловік зрозумів, що за цей час армія стала для нього рідним домом, тому він вирішив продовжити службу.
Сьогодні 36-річний воїн захищає Донеччину у складі однієї з механізованих бригад, де прослужив уже декілька років.
— В окопах першої лінії головне — командна робота. Особисто мені, як керівнику, тут допомагає досвід, здобутий ще під час Євромайдану, та щира віра в перемогу. Тому ми готові витримати всі окопні труднощі, аби наші діти були вільними, — вважає молодший командир.
До речі, сержант Олександр любить цитувати грецьких філософів чи відомих громадських діячів.
— Як досвідчений воїн знаю, що у час, вільний від служби, треба чимось себе зайняти. Приміром, на кожен вечір я ставлю собі за мету: прочитати близько 50 сторінок якоїсь книжки. Економічна тема цікавить найбільше, бо там для розумної людини прихований справжній скарб. Якщо не вийде стати офіцером фінансової служби частини, то після демобілізації спробую побудувати власний бізнес. До цього часу я підкую себе необхідними знаннями і, сподіваюся, відсвяткую з побратимами перемогу над окупантами, — поділився планами сержант Олександр.
Фото автора
