Про обмін полоненими і співпрацю з ООН, про Міжнародний Комітет Червоного Хреста і права військовозобов’язаних та чимало іншого кореспондентка АрміяInform запитала в Уповноваженого Верховної Ради…
За крок до неповернення…
У попередньому матеріалі ми розповідали про важкий етап становлення українського флоту після розпаду СРСР та про перші кроки виходу на міжнародну арену аж до 2002 року.
У 2003−2004 роках Військово-Морські Сили ЗС України не збавляли темпів бойової підготовки і взяли участь у серії міжнародних навчаннях. Зокрема, у «Кооператив партнер», «Сі бриз», «Чорноморське партнерство», «Бриз» і в черговій активації оперативного з’єднання країн чорноморського регіону BLACKSEAFOR.
Далеко немирний «Фарватер миру»
Не можна не згадати й про українсько-російське військово-морське навчання «Фарватер миру − 2003». До нього залучалися 12 бойових кораблів і допоміжних суден, літаки і вертольоти, 16 одиниць броньованої техніки, близько 1000 військовослужбовців, зокрема близько 200 морських піхотинців, частин і з’єднань Чорноморського флоту РФ і ВМС ЗС України. Тематика маневрів — проведення миротворчої операції в районі стихійного лиха. Навчання відбувалося в чотири етапи з відпрацюванням спільних дій об’єднаного штабу, штабів угруповань і сил під час планування і проведення миротворчої операції. Тобто українські та російські військові моряки відпрацьовували питання посадки миротворчих сил на десантні кораблі, їх проводку за тралами, провели тактичні навчання з протиповітряної і протикорабельної оборони, охорони і оборони кораблів на рейді та виконали вправи артилерійських стрільб. Що цікаво, «Фарватер миру» виник як результат невдоволення Росією натовськими навчаннями, які відбувалися в Україні й тривали аж до 2013 року.
Зміни у структурі та перші масштабні міжнародні навчання у Криму
Також важливою подією у 2003 році стала реорганізація частин 32-го армійського корпусу в 36-ту окрему бригаду берегової оборони ВМС ЗС України.
Окрім того, у 2004 році відбувались подальші зміни у структурі ВМС ЗС України. Зокрема, у червні на базі окремого гідрографічного дивізіону, гідрометеорологічного центру, топографічної частини, бази ремонту і зберігання озброєння в Севастополі створено Центр навігації, гідрографії та гідрометеорології Військово-Морських Сил Збройних Сил України. А у серпні в селищі Новофедорівка поблизу міста Саки (АР Крим) на базі розформованих окремого протичовного вертолітного полку, окремої протичовнової авіаційної ескадрильї Морської авіаційної групи створено 10-ту морську авіаційну бригаду ВМС ЗС України.
Влітку 2005-го корабель управління «Славутич», рятувальне буксирне судно «Кременець», рятувальна парашутно-десантна група морської авіаційної бригади, група водолазів Центру пошукових аварійно-рятувальних робіт і група посилення від флотського військово-морського госпіталю відмінно справилися з завданнями на навчаннях НАТО «Сорбет Ройал − 2005», що тривали поблизу берегів Італії. І це було неабиякою подією, адже пошуково-рятувальне навчання ВМС НАТО «Сорбет Ройал» — одне з найпотужніших військово-морських навчань з пошуку та рятування умовно аварійних субмарин, яке відбувається раз на три роки. Основна його мета — відпрацювання за стандартами НАТО дій багатонаціональних військово-морських сил під час рятування екіпажу аварійного підводного човна.
А ще цього року Військово-Морські Сили ЗС України взяли участь у міжнародних навчаннях «Щит миру — 2005». Вони відбувалися відповідно до щорічних планових заходів Програми двостороннього співробітництва між Міністерствами оборони України та США з широким залученням представників військових відомств інших країн і в дусі програми «Партнерство заради миру». До амфібійно-берегової фази навчань залучалося майже 500 військовослужбовців та військова техніки з чотирьох країн — України, США, Грузії та Азербайджану. Зокрема, Збройні Сили України було представлено ротою морської піхоти, двома десантними кораблями, рятувальним буксиром і водолазним катером ВМС, а також чотирма гелікоптерами Повітряних Сил. Сполучені Штати представляли близько 200 морських піхотинців зі складу роти «F» другого батальйону 23-го полку корпусу морської піхоти збройних сил США. Від збройних сил Грузії та Азербайджану участь у навчанні брали 30 та 10 військовослужбовців відповідно. Ще приблизно 10 країн світу виступали спостерігачами. Варто зауважити, що «Щит миру — 2005» − перші міжнародні навчання такого масштабу, що відбувалися у Криму.
Український флот на патрулюванні в Середземному морі
Ще одним здобутком ВМС ЗС України на шляху до взаємосумісності з провідними країнами світу став допуск одного з кораблів національного флоту до здійснення патрулювання в рамках антитерористичної операції НАТО «Активні зусилля». Ним став корвет «Тернопіль». Він перший у ВМС ЗС України наприкінці 2006 року був визнаний взаємосумісним та допущеним до участі в операціях за стандартами НАТО. Це сталося під час проведення комплексу навчань у Середземному морі поблизу берегів Греції. Відтак український корвет виконував бойові завдання антитерористичної операції «Активні зусилля» у 2007, 2008, 2009, 2010 роках, брав участь практично в усіх міжнародних та національних військово-морських навчаннях, до яких залучалися активи Військово-Морських Сил Збройних Сил України.
У листопаді 2007-го ще один корвет Військово-Морських Сил ЗС України «Луцьк» увійшов у оперативне підпорядкування командувача військово-морського компонента Об’єднаних збройних сил НАТО «Південь» та під прапором Північноатлантичного альянсу приступив до несення бойового патрулювання в рамках антитерористичної операції НАТО «Активні зусилля» у визначеному районі Середземного моря. Під час патрулювання екіпаж українського корабля у взаємодії з екіпажем фрегата італійських ВМС «Артигльери» здійснював опитування та оглядові операції цивільних суден за стандартами НАТО. Дані, зібрані українськими військовими моряками, були надіслані в Морський оперативний центр у Неаполі та в Центр судноплавства НАТО, що у Нортвуді (Велика Британія), та враховані під час складання загальної картини щодо обстановки із судноплавством у Середземному морі. Крім того, екіпаж українського корвета відпрацював інші морські тактичні процедури, зокрема, із забезпечення універсальної (комплексної) оборони корабля, провів пошуково-рятувальне навчання з рятування людини, що опинилася за бортом, протичовнове стеження, нічне сигналовиробництво та тактичне маневрування у парі з італійським кораблем.
Не можна не згадати про підписаний у січні 2007 року Протокол між Міністерством оборони України та Генеральним штабом Турецької Республіки про співробітництво з питань обміну інформацією в рамках операції «Чорноморська гармонія», який набув чинності 25 травня 2007 року. Мета операції — попередження і стримування загрози тероризму, розповсюдження зброї масового ураження та іншої незаконної діяльності. Способи досягнення мети операції не передбачали застосування будь-яких силових методів з боку військових кораблів держав-учасниць операції по відношенню до підозрілого судна, але не виключали проведення його догляду у виключних (морських) економічних зонах (далі — ВМЕЗ) цих держав виключно за згодою капітана судна або держави прапора судна відповідно до норм міжнародного морського права і національного законодавства. «Чорноморська гармонія» на той час стала одним із двох механізмів багатосторонньої співпраці ВМС Чорноморських країн.
У 2008-му естафету участі в антитерористичній операції НАТО «Активні зусилля» у Середземному морі підхопив фрегат «Гетьман Сагайдачний», який виконував визначені завдання упродовж 3 місяців.
Миротворчі місії та створення Військово-морського ліцею
Звісно, важливою залишалася участь України в миротворчих операціях, до яких долучалися й військовослужбовці ВМС. Зокрема, з 4 квітня 2009 року протягом 7 місяців українські морські піхотинці виконували на Балканах завдання з підтримання миру та безпеки на території муніципалітету Штрпце.
1-й окремий батальйон морської піхоти завершив виконання бойових завдань 12 ротації у складі спільного українсько-польського миротворчого батальйону «УкрПолБат» багатонаціональної тактичної групи East сил KFOR у Косові 15 листопада 2009 року.
Крім того, 1 вересня 2009 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України та наказу Міністра оборони України від 10.09.2008 № 448 у місті Севастополі створено Військово-морський ліцей, цього дня навчальному закладу урочисто вручено Бойовий Прапор. Навчання в ліцеї здійснювалося виключно українською мовою та з патріотичним спрямуванням. Керівництво сподівалося, що формування у молоді високої патріотичної свідомості, національної гідності, любові до військової служби і флотських традицій, свідомого прагнення до оволодіння професією офіцера ВМС ЗС України, готовності до виконання громадянського і конституційного обов’язку дозволить витіснити з українського флоту лояльних до Росії офіцерів. Як показав 2014-й, то був правильний шлях.
Харківські угоди: коли український флот продали за 30 срібняків
2010-й рік для ВМС ЗС України став черговою катастрофою. 21 квітня 2010 року президентом України Віктором Януковичем та президентом РФ Д. Медведєвим була підписана угода з питань перебування ЧФ РФ на території України, якою дію угоди про статус та умови перебування ЧФ РФ на території України продовжено «на двадцять п’ять років з 28 травня 2017 з наступним автоматичним подовженням на наступні п’ятирічні періоди, якщо жодна зі Сторін не повідомить письмово іншу Сторону про припинення їх дії не пізніше, ніж за один рік до завершення терміну дії».
Це так звані Харківські угоди. Відтак військовому флоту іншої держави в численному складі (кораблів, авіації морської піхоти, частин розвідки та забезпечення) було дозволено довгострокове перебування на нашій території саме в той час, коли він повинен був розпочати планові процедури з виведення з території Криму. Як зазначено в самій Угоді, термін перебування флоту збільшено в обмін на здешевлення для України російського газу шляхом застосування знижки у вигляді анулювання митних зборів. Таким чином стратегічні національні інтереси України обміняли на копійкове економічне надбання… Недарма більшість аналітиків відразу після підписання Харківських угод охарактеризували їх як такі, що суперечать Конституції України.
Похід у Лівію та бойове чергування морпіхів у складі HelBRoC
2011 рік ознаменувався для національного флоту походом у Лівію для евакуації морем цивільного населення з країни, у якій тоді точилася громадянська війна, великого десантного корабля «Костянтин Ольшанський». До операції були залучені бійці морської піхоти та спецназу ВМС. У Тріполі, де вже велися бойові дії, корабель взяв на борт 193 пасажири, з яких 85 громадян України та 108 громадян інших держав . І 4 квітня 2011 року взяв курс на Мальту, де висадив 79 цивільних осіб, та Севастополя, куди евакуював решту громадян України та країн СНД.
Варто зауважити, що у квітні 2011-го на базі Військово-морської академії імені Павла Нахімова у Севастополі розпочав свою діяльність Навчально-тренувальний центр морських операцій ВМС України (Антипіратський центр). У новоствореному Центрі відбувалася підготовка підрозділів спеціального призначення, які восени приєдналися до міжнародної операції з протидії морському піратству.
Крім того, з липня по 30 грудня 2011 року вперше підрозділ Збройних Сил України заступив на бойове чергування у складі бойової тактичної групи Європейського Союзу. Ним стала рота 1-го окремого батальйону морської піхоти ВМС ЗС України. Підрозділ морської піхоти після проведення сертифікації іноземними військовими спеціалістами з 12 країн та відпрацюванням практичних дій під час навчання «Сі Бриз — 2011» вперше виконав завдання бойового чергування у бойовій тактичній групі Європейського союзу HelBRoC. За час чергування рота удосконалювала бойову готовність під час 5 навчань, зокрема КШН «Адекватне реагування — 2011» на полігоні Опук, багатонаціональному навчанні «Ротаційні сили Чорноморського регіону — 2011» на полігоні Бадабаг (Румунія).
Не можна оминути увагою і загальнодержавні науково-дослідні навчання «Адекватне реагування − 2011», які були проведені восени цього ж року. Під час них були задіяні більшість кораблів та суден ВМС, частини Військ БО та морпіхів, логістики, тилу тощо. Навчання мали дати відповідь на питання, якими мають бути Збройні Сили України в майбутньому. За їх результатами мали б реорганізувати структуру ЗСУ.
Спільне свято на догоду «кремлівським ідолам» та протистояння з сомалійськими піратами
2012−2013 роки також ознаменувалися успішно проведеними міжнародними навчаннями «Репід Трайдент», «Сі бриз», «Активні зусилля» та BLACKSEAFOR.
А ще у 2012 році у Севастополі в останню неділю липня відбулось спільне святкування Дня флоту України і Дня Військово-морського флоту Росії. У Севастопольській бухті традиційно відбувся парад кораблів і військово-спортивне свято. Але вперше його проводили за участю двох нібито дружніх флотів — російського Чорноморського і ВМС ЗС України.
Проте найважливішою подією стало залучення українського флоту у вересні 2013 року до боротьби з сомалійськими піратами. Для цього до берегів Сомалі відправився флагман українських ВМС фрегат «Гетьман Сагайдачний». На його борту у складі українського національного контингенту виконував завдання в Аденській затоці у складі сил операцій НАТО «Океанський щит» та Європейського Союзу «Аталанта» й авіаційний компонент (вертоліт Ка-27ПР, льотні екіпажі, група забезпечення польотів). Під час бойової служби тривалістю 162 доби, з них у морі — 128 діб, пройдено понад 21 тис. миль, виявлено 3437 торговельних суден (у середньому 27 на добу), здійснено опитування 78 суден. З жовтня 2013 р. до лютого 2014 р. у Аденській затоці та Індійському океані усіма міжнародними антипіратськими силами знешкоджено три піратських судна, одне з них — саме фрегатом «Гетьман Сагайдачний».
Значення походу виключно важливе: український бойовий корабель під час виконання бойових завдань під прапором НАТО і Європейського союзу продемонструвавши повну сумісність, штаб і екіпаж здобули досвід піврічного далекого плавання.
Повернення додому флагмана українського флоту збіглося з анексією Криму. Тому корабель був вимушений завчасно припинити похід та повернутися в Україну, але вже не у Севастополь, а в Одесу.
Та про це у наступному матеріалі…
