Усі пʼять суден поки що базуватимуться у Великій Британії, а після закінчення війни братимуть участь у розмінуванні акваторії Чорного моря…
Керівництво Міністерства оборони України оприлюднило плани про створення до кінця 2021 року в системі оборонного відомства Центру інновацій та оборонних технологій. З огляду на потребу щодо найшвидшої трансформації Збройних Сил України в контексті російських загроз, цей захід є більш ніж своєчасним. Не є таємницею, що потреби українського війська в отриманні сучасних зразків зброї обумовленні особливостями проведення операції Об’єднаних сил. Створення сучасних бойових систем у форматі дослідно-конструкторських робіт (далі — ДКР) вимагає тривалого часу та коштів. Стосовно проєктів зі значною складовою інформаційних технологій (наприклад, системи управління військами та зброєю, засоби розвідки, роботизовані платформи тощо) це не спрацьовує взагалі, адже технологічні рішення в цій сфері морально старіють протягом двох-трьох років.
Наведену проблему досить давно почали вирішувати в арміях країн світу. Їх досвід заслуговує уваги, і ми вирішили зробити короткий огляд таких рішень.
Країни-члени НАТО демонструють чудовий приклад, як швидко розвивати інноваційні технології та доводити їх до військ.
Зокрема, у Сполучених Штатах Америки давно усвідомили необхідність змін для утримання інноваційного лідерства у сфері національної безпеки. Майже кожне силове відомство має для цього відповідні ресурси. Наприклад, Агентство передових оборонних дослідницьких проєктів (Defense Advanced Research Projects Agency — DARPA) в системі Міністерства оборони США, Агентство передових дослідницьких проєктів у сфері розвідки (Intelligence Advanced Research Projects Activity — IARPA), підпорядковане директору Національної розвідки США, її аналог (Homeland Security Advanced Research Projects Agency — HSARPA) Міністерства внутрішньої безпеки США.
Зокрема, Агентство передових оборонних дослідницьких проєктів DARPA при Міністерстві оборони США було створене у 1958 році. На першому етапі перед ним поставили завдання ведення інноваційних розробок для збройних сил, наближення результатів фундаментальних наукових досліджень до їх практичного застосування у зразках озброєння та військової техніки (далі — ОВТ). На сьогодні DARPA є достатньо незалежною структурою та підпорядковується вищому керівництву оборонного відомства США. Персонал Агентства налічує кілька сотень співробітників, але є дуже гнучким у своїй структурі та чисельності, адже пріоритет мають короткострокові проєкти (2–4 роки), під які формуються спеціальні проєктні команди.
Що стосується напрямів розробок, то основними з них є власне оборонні дослідження, біологічні технології, інновації в інформаційних технологіях, мікросистемні технології, а також прикладні розробки за напрямами стратегічних та тактичних технологій.
Заслуговує на увагу напрям так званих стратегічних технологій, який охоплює розробки систем зв’язку, засобів інформаційного захисту, радіоелектронної боротьби, кібербезпеки, систем розвідки, енергозбереження та альтернативних джерел енергії. Зі свого боку напрям тактичних технологій зосереджений на розробці високоточних систем озброєння, лазерної зброї, безпілотних апаратів, перспективних космічних систем тощо.
За нетривалу історію свого існування DARPA надала «путівку в життя» багатьом проривним технологіям, а деякими з них, як-от глобальна інформаційна мережа Інтернет, вже успішно користується все людство. Іншими прикладами розробок, які стали можливими за участі DARPA, є глобальна система позиціонування GPS або бойові літаки, створені за технологією «Стелс».
Сьогодні DARPA продовжує розробляти нові технології. На порядку денному: розробка синтетичної крові, яку можна буде застосовувати на полі бою; сенсори для виявлення підземних об’єктів (як-от бункери або тунелі); БПЛА на нанотехнологіях; штучні кінцівки, які може контролювати мозок; прикладні технології штучного інтелекту та багато іншого.
Також підвищує зацікавленість в інноваційних розробках НАТО. Зокрема, в Альянсі започатковано інноваційний фонд DIANA для підтримки приватних компаній, що розробляють технології подвійного використання. За повідомленнями відкритих джерел, фонд інвестує 1 мільярд євро в компанії, які працюють над такими технологіями.
У цьому контексті країни-члени НАТО узгодили першу в їхній історії стратегію НАТО зі штучного інтелекту. У рамках реалізації проєкту DIANA будуть визначені спеціалізовані центри для розроблення та тестування у військових цілях прикладних технологій штучного інтелекту.
Нашим головним противником тривалий час є Російська Федерація. Тому підходи російської армії щодо інноваційних технологій заслуговують подвійної уваги. Чинна редакція переліку базових та критичних військових технологій на період до 2025 року схвалена рішенням Військово-промислової комісії при уряді Російської Федерації та містить 9 базових, 48 критичних та 293 військові технології.
Міністерство оборони РФ здійснює діяльність з інноваційного розвитку, супроводу науково-технічних і перспективних програм та проєктів, створення умов для їх реалізації. У даний час в Міноборони РФ за участю Російської академії наук, фінансових інститутів розвитку, наукових центрів та університетів сформована та функціонує система інноваційної діяльності, що взаємодіє більш ніж із 1200 суб’єктами інноваційної діяльності країни з 25 регіонів, з якими укладено 151 угоду про співпрацю.
Організована діяльність Комісії з інноваційних проєктів та технологій Міноборони Росії, за допомогою якої кожна ініціативна розробка, що становить інтерес для збройних сил, проходить через систему відбору, експертизи та апробації.
Станом на 2021 рік та за період з початку 2014 року розглянуто 405 ініціативних розробок, з них 87 завершено з позитивним результатом і вже впроваджено, зокрема 19 — у 2020 році. 207 ініціативних розробок перебувають у цей час на супроводі і їх включено до переліку проєктів, за рахунок державних коштів на користь Міноборони Росії.
У системі оборонного відомства існує низка структур, які працюють у цьому напрямі:
- Головне управління інноваційного розвитку МО РФ (з’явилося у 2021 році на місці Головного управління науково-дослідної діяльності та технологічного супроводу передових технологій МО РФ);
- Департамент інформаційних систем МО РФ;
- Військово-науковий комітет ЗС РФ;
- Управління (будівництва та розвитку системи застосування безпілотних літальних апаратів) ГШ ЗС РФ;
- Науково-технічний комітет (розвитку озброєнь);
- Управління замовлень щодо вдосконалення технічної основи системи управління ЗС РФ;
- Управління перспективних міжвидових досліджень та спеціальних проєктів МО РФ.
Результати їхньої діяльності помітні в цифрах: 2 листопада 2021 року президент Росії Володимир Путін заявив, що в країні на озброєнні налічується понад 2 тис. безпілотних літальних апаратів. У травні 2021 року міністр оборони Росії Сергій Шойгу повідомив про серійне виробництво військових роботів. У середині вересня 2021 року міністерство оборони РФ повідомило про навчання за участю бойових роботів: під час стратегічних навчань збройних сил Росії та Білорусі «Захід-2021» на полігоні Муліно (Нижегородська область) російські підрозділи застосували ударні комплекси «Уран-9» та «Нерехта». Так, «Урани» придушували живу силу та бронетехніку умовного противника на відстані від трьох до п’яти кілометрів, використовуючи ракетні комплекси «Атака», реактивні піхотні вогнемети, 30-міліметрові гармати та кулемети. Роботи «Нерехта», озброєні 12,7-мм кулеметом «Корд» та 30-мм гранатометом АГ-30М, були залучені до розвідки та вогневої підтримки підрозділів. Для виконання проходів у мінних загородженнях залучили комплекси розмінування «Уран-6». Ударним роботам сприяв лазерний комплекс «Кар’єр», який дозволяє «виявляти та придушувати оптичні засоби розвідки та спостереження танків, іншої броньованої техніки та стрілецької зброї противника. Також стало відомо про використання роботів «Платформа-М», які діяли спільно з десантниками та мотострілецькими підрозділами в міських умовах.
На окрему увагу заслуговує основний майданчик МО РФ з реалізації інноваційних проєктів та проривних технологій — це Військовий інноваційний технополіс «ЕРА», створений у 2018 році. Незважаючи на малий термін свого існування, у 2020 році комплекс виконував 23 науково-дослідні роботи з Плану наукової роботи ЗС РФ, 4 науково-дослідні роботи в рамках Державного оборонного замовлення та 12 ініціативних розробок. Для проведення експериментальних перевірок результатів наукових досліджень під час апробації та військово-технічних експериментів у технополісі створено науково-виробничий центр «Кулібін», що дозволяє виготовляти широку номенклатуру дослідних зразків виробів в інтересах наукових лабораторій.
Як саме досвід провідних армій світу буде враховано в діяльності нашого Центру інновацій та оборонних технологій — читайте в найближчих матеріалах АрміяInform.
