Історії полонених детально фіксували самі російські історики. «У нас немає військовополонених, є зрадники!» — так колись нібито заявив кривавий Йосип Сталін. Жорстокість радянського…
В «Укрінформі» відбувся круглий стіл на тему: «Останні тенденції гібридної агресії РФ проти України: вектори дезінформації на фоні воєнної загрози». У режимі дискусії тут обговорювали наміри Кремля створити передумови для масштабної ескалації конфлікту й посилення воєнної загрози засобами поширення багатовекторної дезінформації, аби розпалити протестні настрої. Експерти розглянули основні маніпулятивні наративи Кремля, здатні провокувати паніку в суспільстві, його радикалізувати в межах масштабної гібридної спецоперації РФ проти України. Обговорили і поточні інформаційні загрози, що відволікають увагу спільноти від нарощування військової присутності РФ уздовж кордонів України, методи фактчекінгу.
Власне, Ігор Соловей – керівник Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки − наголосив, що Росія підвищила рівень дезінформаційної потуги. Це свідчить про прагнення Кремля зменшити нашу здатність опиратися. І наша стійкість та безпека залежить від готовності до дієвого спротиву на рівні держави та суспільства.
Інший експерт із інформаційної безпеки Дмитро Золотухін переконаний: поточна концепція боротьби з дезіформацією себе не виправдала, оскільки у світі не існує законодавчих актів, які визначають понять «фейк» і «дезінформація». Лише недавно ухвалене дебютне французьке профільне законодавство, проте судової практики тут ще не існує.
− Сама концепція намагання протидіяти дезінформації як певному феномену не виправдовує себе в довгостроковій перспективі, − констатує Дмитро Золотухін. – Бо, зрештою, ми повсякчас повертаємося до питання цивілізаційного вибору людей на певній території. В Україні цей вибір для більшості – інтеграція у Західний світ. І щоб реалізувати цю волю більшості, потрібні ефективні інструменти державної пропаганди, яка має забезпечити просування ідей більшості в демократичний спосіб. Це і є інструментами донесення нашого контенту до російської аудиторії, її цільових груп на кшталт солдатських матерів, військових тощо.
Керівник Центру оборонних реформ Олександр Данилюк зосередився на окремих заходах спеціального впливу, які відбуваються в Україні. І тут є дві найбільші проблеми. Перша – продовження РФ гри в ескалацію-деескалацію в контексті підвищення ставок у можливій російській військовій агресії. Весняне загострення цього року, інспіроване і забезпечене Кремлем, досягло деяких запланованих результатів. Власне, відбулася зустріч Путіна із Байденом, досягнуто певних дипломатичних домовленостей, частина з яких має непублічний характер. Мета нинішнього загострення – тиск на колективний Захід, зокрема на Білий дім. Одна з цілей – повноцінний запуск «Північного потоку» не тільки як газогону, а й інструменту впливу на низку європейських держав, серед яких і Україна. Інша проблема – прийняття Україною у своє лоно Донбасу на умовах, прийнятних РФ.
Звісно, Кремль всіляко намагається роздмухати внутрішньоукраїнську політичну кризу, підігріваючи «війну всіх проти всіх», і через конституційні зміни значно послабити інститут Президента України. Росія блефує, коли штучно створює враження, що збирається застосовувати військову силу як інструмент впливу на нас.
І ця ситуація відкриває можливості перед Києвом, зокрема у нарощуванні військово-технічної допомоги. Ми чуємо такі непоодинокі сигнали на кшталт недавньої заяви Сенату США. Пан Данилюк певен, що тамтешні структури ОПК, як і в Канаді та Великій Британії, готові розглядати нові ринки підтримки галузі, зокрема й український. Головне, аби наші еліти могли знаходити широкий суспільно-політичний компроміс, що вберігатиме росіян від спокуси таки наважитися на воєнний сценарій.
Євген Магда − директор Інституту світової політики, влучно зауважив, що Росія нині вистрибує зі штанів, щоби довести власну значущість. Медійно РФ тут використовує не лише «ручні» ЗМІ на кшталт «Рашатудей», а й анонімні телеграм-канали. Так само російська пропаганда активно займається дегуманізацією українців. У квітні був черговий спалах такої кампанії – експлуатували тему вбитої в ОРДЛО начебто з українського безпілотника дитини, хоча вона загинула внаслідок вибуху невідомого пристрою на подвір’ї бабусі, що визначила місія СММ. Це відбулося аналогічно сценарію із розіп’ятим хлопчиком у липні 2014-го, негативне значення якого для нас не варто недооцінювати. Фактично це рефрен ще радянської пропаганди під загальним закликом «Убей немца!».
Ще один цікавий фактор маємо на окупованих територіях – ексгумація жертв боїв 2014−2015 років, виконувана окупаційними адміністраціями. Що набуває певного інформаційного розголосу. Це тема так званих воєнних злочинів українських силовиків. І недаремне у виступах Путіна згадується Сребрениця як аналогія для певних інформаційних технік і маніпуляцій.
Найостанніший тренд – поєднання пандемії та дезінформації. За неповних два роки ми бачили кілька хвиль фейків переважно російського походження, причому їх поширюють передусім соцмережами, меседжерами. А скоро почнуться вкиди щодо найхолоднішої зими 2022-го, яка буцімто призведе до відключень комунікацій у нас. Російська пропаганда постійно вдосконалюється і не завжди повертаються до штампів минулого.
Інше поле для фейкньюс – ситуація із мігрантами на кордоні Білорусі та держав ЄС. Там іде справжня інформаційна війна із чітким елементом пост-правди. Пропагандисти із таборів мігрантів показують дітей, які плачуть, жінку, що знепритомніла, але не розповідають, що більшість прибульців – молоді й здорові чоловіки. І не вживають слово мігрант, а наголошують, що це біженці. А от Польща і Литва не допускають у 5-кілометрову прикордонну зону медіа, обмежуючись брифінгами посадовців. І от, що людям цікавіше переглянути, – хвилинний сюжет на Ютубі чи монологи чиновників? Відповідь очевидна. Це і для нас сигнал, –переконаний Євген Магда.
– У вівторок відбулась телефонна розмова голови Об’єднаного комітету начальників штабів США генерала Марка Міллі з начальником Генштабу РФ генералом Валерієм Герасімовим. Подробиці співрозмовники домовилися не розголошувати. Що це означає, на вашу думку? – запитали ми в Євгена Магди.
– Це так само, як і візит директора ЦРУ Вільяма Бернса у Москву, де обговорювали американсько-російські відносини. Мені здається, що після того, як американці пішли з Афганістану, вони не можуть дозволити собі наступної глобальної поразки. Активізація Росії проти України – теж глобальна поразка. Тому, гадаю, США тут застосовуватимуть різноманітний арсенал. У них є своє розуміння «батога і пряника». Тому такі контакти та розмови будуть й надалі. Росія на тлі таких перемовин публічно комунікуватиме про «здачу України». І нашим відповідним фахівцям та структурам слід робити все можливе, аби показувати, що це зовсім не так.
Цікаві дані навів керівник Центру протидії інформаційної агресії Олександр Курбан: «Наразі розгортається гібридний геополітичний конфлікт, певна частина театру якого розміщена тут, у нас. Саме Україна відчуває весь спектр його інструментарію. І самотужки на рівні інформаційних операцій ми поки ще не можемо протиставити Росії адекватної відповіді. Бо, за нашими підрахунками, з її боку в інформаційному просторі працює до 5 тисяч професійних блогерів, здатних генерувати гігантську кількість контенту, охоплюючи великі авдиторії − водночас до 125 мільйонів контактів. Тому тут слід щільно співпрацювати із західними партнерами, оскільки їхнє професійне середовище не завжди глибоко розуміється на конкретиці українського порядку денного. Як приклад – недавня Ризька безпекова конференція, де обговорювали і наші проблеми протистояння з РФ, де було важко пояснювати партнерам окремі кейси. Треба більше розповідати про себе назовні зрозумілою світу мовою, нашу специфіку, що допоможе збагнути тонкощі українського процесу».
Фото – Дмитро Юрченко
Сьогодні Збройні Сили України реалізували правильний удар по окупанту в Джанкої, по аеродрому.
Президент США Джо Байден запевнив, що негайно підпише законопроєкти спікера Палати представників США Майка Джонсона про допомогу Україні, Ізраїлю та Тайваню після його схвалення Конгресом.
Ухвалений у першому читанні законопроєкт про залучення засуджених до захисту України в лавах ЗСУ передбачає обов’язкову згоду не лише самих засуджених, а й командирів частин, де будуть створені такі окремі спеціальні підрозділи.
Командувач Сухопутних військ Збройних Сил України генерал-лейтенант Олександр Павлюк показав ефективну роботу підрозділів Сухопутних військ.
Командувач Військово-Морських Сил ЗС України віцеадмірал Олексій Неїжпапа зустрівся із заступником генсека з морських і водних справ Міністерства клімату Естонії Каупо Ленеранда, під час якої обговорив посилення технічних можливостей ВМС ЗСУ.
Спікер Палати представників Майк Джонсон опублікував текст ініціативи фінансування допомоги Україні, який можуть схвалити вже цієї суботи, 20 квітня.
Захищаємо світ
від 22000 до 122000 грн
Мукачеве, Закарпатська область
від 25000 до 25000 грн
Сарата
18 окремий батальйон 35 ОБрМП
Історії полонених детально фіксували самі російські історики. «У нас немає військовополонених, є зрадники!» — так колись нібито заявив кривавий Йосип Сталін. Жорстокість радянського…