Саме офіцери планують операції, приймають рішення в критичних ситуаціях, відповідають за особовий склад і ведуть підрозділи до виконання бойових завдань. Саме таких офіцерів готує…
Реконструктивна хірургія судин виявилась одним із найвидатніших досягнень у медицині ХХ століття. З появою та розвитком цієї порівняно молодої гілки клінічної хірургії стала можливою ефективна допомога хворим з різною судинною патологією, які раніше вважалися невиліковними та приреченими на загибель.
Клініці судинної хірургії Національного військово-медичного клінічного центру «ГВКГ» цього року виповнилось 42 роки. З 2005-го її очолює полковник медичної служби Володимир Роговський. Приводом для зустрічі кореспондента АрміяInform з Володимиром Михайловичем став факт досить напруженої роботи ангіохірургів: за тиждень у клініці виконують 29 оперативних втручань, за рік — понад 1000. Ці показники говорять не лише про поширення хвороб серцево-судинної системи.
Досвідом військових ангіохірургів дуже цікавляться цивільні лікарі
— Хоча судинна хірургія сформувалась як окремий напрямок за історичним відрізком часу не так давно, судинною патологією займалися ще в ХІХ столітті, — зазначив на початку розмови Володимир Роговський. — Наприклад, видатний хірург Микола Пирогов, який розробив класичні хірургічні доступи до аорти і магістральних артерій, ще 1865 року дав докладний опис патології, клініки й лікування поранень судин і спростував догматичні погляди про безперспективність шва судин висновками з низки спостережень пошкоджень артерій зі збереженням.
Виклики з того часу іншими не стали, особливо в контексті російсько-української війни, яка триває ось уже восьмий рік. Потрібно відзначити, що військові ангіохірурги набули під час оперативних втручань, рятуючи поранених, неоціненної майстерності і великого досвіду, яким жваво цікавляться цивільні лікарі.
Не змінились і «традиційні» захворювання серцево-судинної системи. Найпоширенішим є атеросклероз та наслідки захворювання. Далі йде варикозна хвороба, яка вражає близько 30 відсотків дорослого населення. Тому ми значною мірою приділяємо увагу боротьбі з цими хворобами. А я не втомлююсь повторювати нашим пацієнтам, що вік кожного з нас цілком залежить від стану наших кровоносних магістралей.
— Чи внесла ковідна пандемія якісь особливості у вашу медичну допомогу пацієнтам із судинною патологією?
— Звичайно. У процесі так званого післяковідного синдрому з’являються ускладнення тромботичного характеру. У хворих виникають тромбози вен нижніх кінцівок та інших басейнів — тромбоемболія легеневої артерії. Виникають тромбози й артеріальні. Наприкінці минулого тижня до нас в клініку надійшли два пацієнти з гострим артеріальним тромбозом. Один у тяжкому стані із захворюванням на COVID-19 перебував у нас в реанімації, другого привезли з Білої Церкви. У п’ятницю і суботу довелось негайно проводити оперативні втручання, рятувати кінцівки.
У всіх напрямках нашої діяльності щодо надання кваліфікованої медичної допомоги ми активно використовуємо накопичений досвід в клініці і, звичайно, застосовуємо новітні методики лікування традиційних хвороб.
В усіх мобільних госпіталях є доступна спеціалізована ангіохірургічна допомога
— Володимире Михайловичу, коли Ви кажете про накопичений досвід, то, мабуть, маєте на увазі насамперед досвід рятування бійців, поранення яких пов’язані з ушкодженням судинної системи?
— Наша так звана доктрина військової судинної хірургії передбачає максимальне наближення наших ангіохірургів до передової — до району, де, на жаль, неминуче трапляються поранення наших захисників від обстрілів ворога. Адже всім відомо, чим швидше відновлено кровоток пошкодженої судини, тим більше шансів, що пораненому буде збережено кінцівку і менше буде негативних наслідків. У нас в усіх мобільних госпіталях є доступна спеціалізована ангіохірургічна допомога, проводять відновлення цілісності судин і навіть протезування.
Після оперативного втручання поранених у найближчу добу евакуюють до клініки судинної хірургії ВМКЦ Східного регіону, а також до Дніпра в лікарню імені Мечникова. Там поранені теж можуть лікуватися кілька діб і за потреби їм роблять додаткові операції. Заключний етап лікування приблизно 80 відсотків поранених з пошкодженням судин проходять у нашому Національному центрі. Цей процес досить складний, тому що рани від мінно-вибухових пристроїв, як правило, глибокі і забруднені, з пошкодженням м’яких тканин, м’язів, нервів та кісток. Отже, можливий розвиток інфекцій, тому лікування поранених судин значно ускладнюється.
За такої ситуації серед новітніх методів лікування у нас прижилось застосування апарату для проведення ВАК-терапії ран, тобто хірургічний відсмоктувач виділення з ран. Застосовуємо повторні обробки ран з використанням ультразвукових спеціальних приладів, очищаємо рани та судинні пучки й за допомогою лазера. Все це робиться, щоби подавити інфекцію, яка унеможливлює вшитій судині нормально прижитися. Якщо вчасно не прибрати інфекційні ускладнення, це може призвести до втрати кінцівки. Тому заключний етап лікування, до якого за потреби долучаються травматологи, нейрохірурги, пластичні хірурги, інколи триває кілька місяців. Для пересічного громадянина такий копіткий труд військових лікарів залишається поза видимістю. Родичі, друзі, приятелі пораненого, як правило, бачать лише кінцевий результат — їхнього захисника врятовано, він продовжить після певного терміну реабілітації життя у звичайному режимі. А дехто після таких важких оперативних втручань ще й повертається на фронт.
Хочу зазначити, що у нас вийшло три книги з нашим досвідом надання допомоги пораненим з пошкодженням магістральних судин. У нас дуже тісна співпраця з Національним інститутом серцево-судинної хірургії імені Амосова, Національним інститутом хірургії та трансплантології імені Шалімова, провідним науково-клінічним центром з проблем невідкладної хірургії в Україні — Інститутом загальної та невідкладної хірургії імені Зайцева Національної академії медичних наук України та багатьма іншими науково-лікувальними закладами країни. Ми завжди бажані учасники всіх спеціалізованих форумів, які відбуваються в Україні.
Оперативні втручання з установки ендопротезів, як правило, виконують ендоваскулярним методом
— Відомо, що на сьогодні з великим успіхом виконують оперативні втручання на судинах ендоваскулярним методом за допомогою найсучаснішого ангіографа.
— Дійсно, ендоваскулярна хірургія в нас зробила значний крок вперед. Зокрема, і щодо забезпечення спеціальними стентами, ендопротезами. За допомогою ангіографічних ендоваскулярних методик було проведено чимало оперативних втручань пораненим з ушкодженням магістральних судин. На сьогодні ми маємо достатньо судинних протезів не лише для поранених, а й для хворих на облітеруючий атеросклероз. Це хвороба, коли закриваються бляшками судини шиї, тобто сонні артерії, аорта, артерії тазу, нижніх кінцівок, проявляється здебільшого у людей старшого віку.
Оперативні втручання з установки ендопротезів, як правило, виконують ендоваскулярним методом. Але бувають різні ситуації, і кожному пацієнту показання відпрацьовуються індивідуально — комусь ми одразу йдемо на відкриту операцію, тому що бачимо, що ендоваскулярним способом судину не відновити. Для когось застосовуємо так звані гібридні оперативні втручання: відкритим методом вирішуємо одну проблему і одночасно разом з ендоваскулярними хірургами іншу ділянку судини відновлюємо закритим методом.
У комбінації ці дві методики цікаві тим, що, якщо ми відновлюємо якусь ділянку судини і далі прохідності немає, то ця ділянка відновлена закриється. Тобто для того, щоб судина працювала і та ділянка, на якій відбулася операція, потрібно й інші відновлювати, аби кров мала проходити. Саме для цього і застосовується комбінація двох методик. У перспективі, гадаю, ми прийдемо до того, що ці два методи буде виконувати один хірург, як це запроваджено в передових закордонних клініках. Поруч з операційним столом повинен стояти ангіограф як звичайний рутинний інструмент. У нас уже є в клініці спеціалісти, які готові самостійно виконувати оперативні втручання двома методами. Справа лише за просторим приміщенням для операційної.
«Авторитет нашої клініки здобувався не один рік»
— Володимире Михайловичу, прокоментуйте надання медичної допомоги в клініці пацієнтам з варикозною хворобою.
— Нагадаю, що варикоз, або варикозна хвороба — це захворювання, яке проявляється нерівномірним розширенням вен, зміною їхньої форми. Хвороба розвивається поступово, її перші симптоми (біль, важкість, набряки ніг) можна прийняти за перенапруження, втому ніг, списати на незручне взуття. При варикозі відбуваються порушення у процесі відтоку крові і, як наслідок, кров застоюється у венах. Застій крові викликає розвиток запальних процесів у стінці вени і венозних клапанах. Подальший застій крові призводить до прогресування захворювання, іноді навіть до розвитку трофічних виразок.
Зазначу, що на сьогодні наша клініка серед передових як в столиці, так і в країні щодо застосування сучасних методик, зокрема й малоінвазивних, застосування лазера, спеціальних клеєвих способів з лікування варикозної хвороби. Пацієнти, які проходять лікування за цими методиками, затримуються у нас, як правило, протягом одного робочого дня.
— 29 оперативних втручань на тиждень. Це свідчить про поширення судинних захворювань?
— Ні, 50 відсотків наших пацієнтів — це діючі військовослужбовці та військові пенсіонери і 50 відсотків — цивільні, які обрали нашу клініку. Тобто збільшення навантаження свідчить про те, що чимало людей із хворобами судин довіряють саме військовим ангіохірургам. Цей авторитет наша клініка здобувала не один рік. Коли я прийшов сюди, на оперативні втручання виділялося 2–3 дні. В операційні було два столи. Сьогодні їх три, і за день, як правило, відбувається 6 операцій. У клініці працювали два колишні її начальники, які передавали досвід молодим судинним хірургам. Я завжди порівнюю наш колектив з великою родиною, де є свої дідусі і бабусі, батьки і діти, які тільки-но починають шлях до майстерності ангіохірурга. Гадаю, що ця традиція триватиме й надалі.
