Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
Добро і милосердя не знає кордонів! Це багато років поспіль підтверджують своїми справами та вчинками військовослужбовці «Об’єднаної багатонаціональної тренувальної групи — Україна» (JMTG-U), які опікуються діточками з особливими освітніми потребами Краковецького навчально-реабілітаційного центру. Американці та канадці, литовці та поляки, шведи та данці — ось уже сьому ротацію вони дарують українським дітям тепло, усмішки, ласку та турботу, а найголовніше — свою увагу!!!
— Завдяки цій підтримці та небайдужості наших краян, діаспори з-за кордону наш заклад вдалося зберегти. Наразі в центрі навчається більше ніж 50 дітей з особливими освітніми потребами (порушеннями інтелектуального розвитку, порушенням мовлення, розладами спектру аутизму, синдром Дауна), а також діти-сироти, — розповіла директор Краковецького навчально-реабілітаційного центру Наталія Франків.
Військовослужбовці з країн НАТО, які приїжджають до України у місію, допомагають та підтримують цей навчальний заклад та його вихованців. Тільки цього літа військові волонтери допомогли з демонтажем у санвузлах, а також із капітальним ремонтом. Зробили огорожу для сільськогосподарського двору, встановили спортивні споруди. Зокрема, американські солдати розчистили простір на мансардному приміщенні.
— Капелан Джефрі Коул подбав про оздоровлення дітей-сиріт, оплативши їм путівки в оздоровчий комплекс «Ровесник», а також забезпечив одягом та взуттям. Капітан Шон Келсі та одна з американських церков зібрали кошти на закупівлю подушок та постільної білизни. А спеціалісти Ітон Поттер та Реймон Алонзо закупили рушники, тюлі та засоби гігієни. Усього зараз і не перерахувати! — із вдячністю говорить Наталя Франків.
А самим дітям найбільше до вподоби те, що до них приїжджають гості, з ними спілкуються і граються, їх підносять на руки і дарують тепло!
— Те, як ми любимо, піклуємося, навчаємо, я дбаємо про наступне покоління — визначає характер нації та нашого власного духу. Краковецький навчально-реабілітаційний центр — це те місце, де дух і серце кожної дитини можна відчути, і це змушує кожного солдата подивитись вглиб себе та поставити собі високі і важливі цілі, — зазначив капелан Джефрі Коул.
Його колега капітан Байорас Шарунас — представник литовської армії зазначив, що такі соціальні проєкти їхні військові втілюють і в себе на батьківщині.
— Це благородна справа — допомогти дітям! — зазначив литовський офіцер. — Тут, в Україні, ми допомагаємо українським дітям.
У Краковецькому навчально-реабілітаційному центрі, напередодні чергової ротації і від’їзду тренувальної місії JMTG-U додому, вирішили подякувати своїм міжнародним благодійникам і військовим з Великим серцем. А також і представникам 58-го Будинку офіцерів. Зокрема, його начальнику полковнику Віталію Провозіну та начальнику університету Будинку офіцерів працівнику ЗС України Олександру Поронюку.
— Свого часу саме Олександр Романович розпочав кампанію з порятунку нашого навчально-реабілітаційного центру, — зазначила директор центру Наталія Франків.
— Незабаром зима, і ми із собою привезли дітям теплий одяг і, звичайно, іграшки, які вони найбільше полюбляють, — розповів начальник 58-го Будинку офіцерів полковник Віталій Провозін.
Того дня в Краковецькому навчально-реабілітаційному центрі діточки подарували своїм друзям пісні та вірші. А гомін, радість, доброта, турбота і велика любов злилися воєдино!
Фото автора
