На превеликий жаль, у фокус ворожих атак потрапили об’єкти національної енергосистеми. Про те, як мінімізувати шкоду від ворожого терору, розповідає кандидат технічних наук, військовослужбовець…
АрміяInform продовжує серію публікацій про військові професії. Цього разу мова піде про інструкторів VBS. Чим займаються ці фахівці? Що таке VBS? Та які знання потрібні, аби опанувати таку професію?
Про це нашому кореспонденту розповів інструктор навчально-тренувального відділення відділу імітаційного моделювання Міжвидового центру підготовки ЗСУ лейтенант Валерій Шевчук.
«Це програмне забезпечення, яке використовують для підготовки підрозділів у країнах НАТО»
— Програма VBS (VirtualBattlespace) — технологія комплексної симуляції бойової обстановки. — Ред.) покликана допомогти підрозділу пройти колективну бойову підготовку в максимально наближеній до реальності ситуації. Тобто зробити це, не залучаючи великої кількості військової техніки та матеріальних ресурсів, а використовуючи для занять тільки навчальний клас та комп’ютери для кожного учасника.
Це дозволяє зменшити не лише витрати, але й час, необхідні для підготовки особового складу конкретного підрозділу. Відповідно, збільшується продуктивність навчання. Коли військовослужбовці після занять на такому тренажері проводитимуть підготовку на полігоні, то їм буде набагато легше. Бо діятимуть злагодженіше, враховуватимуть свої попередні помилки, — розповідає офіцер.
За його словами, нині в центрі створена матеріальна база, на якій всі ротаційні підрозділи відпрацьовують «бій в урбанізованій місцевості», і саме VBS дає змогу гарно підготувати підрозділи в цьому напрямку до виходу «в поле».
— Якщо говорити більш детально про цю технологію, то вона дозволяє відпрацювати порядок роботи підрозділів від відділення до батальйону. У нашому випадку — це рота. Програма дозволяє симулювати будь-яке середовище для здійснення колективної підготовки підрозділів… До речі, деякі військові порівнюють VBS із відомою грою Counter-Strike. Дійсно, візуально вони дещо схожі, —додає Валерій.
«Хоча це й імітація реального бою, але ви не можете зупинитись посеред штурму, наприклад, на перепочинок. Це як справжня війна».
Військовослужбовець пояснює, як саме відбувається тренування та підготовка до нього.
— Не пізніше ніж за три доби до проведення навчання інструктор VBS разом із керівником занять і за взаємодії з оператором класу визначають основні питання, що мають відпрацюватись. І визначають складові сценарію — наприклад основні напрямки штурму. У сценарії розписано, як має діяти кожне з відділень. Окрім цього, мають бути готові робочі карти, картки вогню. Так само має бути доведена інформація про того, хто протидіятиме підрозділу: організаційно-штатна структура противника, його озброєння, військовий досвід, характер дій, — перераховує лейтенант.
Він зауважує, що у VBS моделюють відповідний тип місцевості, на якій все відбуватиметься, — гірській, степовій тощо.
читайте також:
— Так само враховують час доби, погоду. Все це, звісно, відіграє свою роль у підготовці. Вищеперерахована інформація доводиться до командирів взводів, що братимуть участь у тренуванні, у вигляді бойового наказу. Усі три дні до початку тренувань ми проводимо з підрозділом заняття, де пояснюємо, як користуватись обладнанням у навчальній аудиторії. Окрім комп’ютерів, у військових є засоби радіозв’язку — вони не перегукуються у класі, а спілкуються між собою, як на полігоні, — зазначає офіцер.
Він підкреслює, що навчання можуть тривати навіть цілий день. Якщо, приміром, це бойова операція, розрахована на 1 добу, то всі залишаються в навчальній аудиторії:
— Хоча це й імітація реального бою, але ви не можете зупинитись посеред штурму, наприклад, на перепочинок. Це як справжня війна.
Щоб бути інструктором VBS, потрібні базові знання статутів, штатної структури підрозділів ЗСУ, тактики дій роти в наступі та обороні.
Інструктор розповідає, що в нього є контролер, на якому видно втрати підрозділу в реальному часі.
— Якщо підрозділ робить помилкові дії під час виконання завдання, я теж це бачу. І можу в такому випадку повернути підрозділ на вихідний рубіж та дати можливість йому ще раз пройти завдання, уникаючи попередніх помилок, — додає Валерій Шевчук.
Він уточнює, що на таких тренуваннях дії противника позначає рота OPFOR, військовослужбовці якої перебувають в окремій аудиторії.
— Нині у ЗСУ використовують третю версію програми — VBS3. У майбутньому в нашому центрі планують почати використовувати найновішу — четверту, — підкреслює Валерій.
Офіцер зазначає, щоб бути інструктором VBS, потрібні базові знання статутів, штатної структури підрозділів ЗСУ, тактики дій тактичних підрозділів у наступі та обороні:
— Від інструктора вимагається рівень впевненого користувача комп’ютера. Щоб можна було оперативно відреагувати під час тренування: якщо в когось «завис» комп’ютер, наприклад, і треба швидко полагодити несправність. Так само від інструктора потрібна й методична підготовка. Бо ти маєш доступно викласти підрозділу, що від нього вимагається на тренуванні.
