«Я мрію про те, щоб бути корисним — допомагати, захищати. Робити свою роботу якісно та в тіні, як супергерой: його ніхто не бачить, але на ньому тримається державна…
Микита в українській армії вже шостий рік. Його батьки теж військові, а сам нинішній командир відділення в «Закарпатському легіоні» до служби займався організацією весіль та грав у КВК. Тепер же без армії себе просто не уявляє та професійно самовдосконалюється, аби в майбутньому отримати сержантське звання.
— Піти служити мене, передусім, спонукали переживання за майбутнє нашої країни. Звісно, простіше і безпечніше працювати на цивільній роботі в тилу. Серед товаришів по службі зустрічав чимало людей з вищою освітою, навіть не з однією, а хтось був бізнесменом. Ми прагнемо позитивних змін, адже бачимо потенціал України, і вона для нас у більшому пріоритеті, ніж власна безпека, — говорить військовослужбовець.
Фото автора
