Пошкодження можуть ускладнити переробку, зберігання й відвантаження нафти. У ніч на 11 листопада Сили оборони України завдали удару по одному…
Після того, як українські військові за допомогою безпілотника Bayraktar TB2 блискавично знищили гаубицю Д-30 російсько-терористичних військ, яка обстрілювала наші оборонні позиції, інформаційний простір вибухнув емоційним резонансом. Одним із перших відізвався прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков: «…підтверджуються наші побоювання про те, що постачання подібних видів озброєнь українським військовим можуть потенційно призвести до дестабілізації ситуації на лінії зіткнення», — наголосив він, додавши, що застосування турецького озброєння не сприяє «врегулюванню внутрішньоукраїнської проблеми» на Донбасі.
Знаний російський пропагандист, вочевидь, апелював до Туреччини: «У нас (між Росією та Туреччиною) дійсно особливі та добрі відносини, але в цьому випадку, на жаль…». Між рядками слід читати: «Припиніть постачати до України ударні безпілотники!».
Однак, вочевидь, цього разу фейкова кремлівська аргументація опинилась не на висоті. Турецькі ЗМІ розцінили офіційну реакцію Москви без ілюзій і водночас доволі креативно. Зокрема, видання Yeni Akit визнало перше бойове використання безпілотника Bayraktar, яке здійснили українські військові на передовій, «великим шоком для Путіна».
Водночас, чи справедливе звинувачення Кремля в тому, що застосування турецьких безпілотників потенційно може призвести до дестабілізації ситуації на лінії зіткнення? По-перше, не слід забувати, що росіяни постійно проводять випробування новітнього озброєння на Донбасі, і при цьому аж ніяк не переймаються Мінськими угодами та балансом сил на лінії зіткнення. По-друге, застосовуючи Bayraktar, захисники України відповіли на семикратне порушення режиму (!) припинення вогню протягом дня російськими окупаційними силами. Зокрема, у районі села Гранітне проросійські сили тричі відкривали вогонь із артилерійської батареї калібру 122 мм, внаслідок двоє українських солдатів зазнали поранень, а один загинув. І лише зустрічний вогонь ЗСУ зумів зупинити ворожий обстріл. Причому примушення противника до режиму припинення вогню було здійснено без застосування зброї, забороненої Мінськими угодами, та без перетину безпілотником лінії розмежування.
