Саме цей бомбардувальник є носієм ракет типу Х-22, якими країна 404 постійно обстрілює Україну. Традиційно, АрміяInform дізналася, як на болотах…
Нещодавно в рамках європейського турне відбувся офіційний візит міністра оборони США Ллойда Остіна в Україну. Окрім нашої країни, глава Пентагону відвідав Грузію та Румунію, а також взяв участь у зустрічі очільників оборонних відомств країн-членів НАТО 21–22 жовтня. Про значення цього візиту та перспективи стратегічного співробітництва у сфері безпеки між Україною та США читайте далі в матеріалі.
Міністр оборони США Ллойд Остін напрямками свого офіційного візиту відзначив посилення значення Чорноморського регіону для Вашингтона та Північноатлантичного альянсу. Саме в цьому регіоні триває посилення військової присутності Росії, яка 2014 року анексувала Крим та розпочала збройну агресію проти України. До цього була російсько-грузинська війна 2008 року, коли Кремль фактично окупував Південну Осетію та Абхазію.
Весь цей час Чорноморський регіон залишався без достатньої уваги НАТО, попри те, що саме тут є такі держави Альянсу, як Туреччина, Румунія та Болгарія. Можна сказати, що вибір країн для візиту глави Пентагону не був випадковим, а є свідченням змін у зовнішньополітичній стратегії США та НАТО. Такої думки дотримується директорка безпекових програм Ради зовнішньої політики «Українська призма» Ганна Шелест.
— Те, що це була саме Грузія, Україна і Румунія, з достатньо схожими меседжами в цих країнах щодо Чорноморської безпеки, територіальної цілісності, російської загрози. Ми фактично говоримо про те, що Сполучені Штати чітко сформулювали своє повернення до Чорноморського регіону, — стверджує Шелест.
Про Чорноморський регіон в Альянсі ніхто не говорив комплексно — так, там є інтереси держав-членів, але повноцінної стратегії, яка би чітко прописувала цілі та завдання на цій території не було. Як вважає директор New Geopolitics Research Network Михайло Самусь, «Після цього візиту міністра оборони США Вашингтон може примусити союзників по НАТО розробити стратегію Альянсу в Чорноморському регіоні».
Це викликано посиленням агресивної політики Росії в Чорному морі після 2014 року. Нещодавня ситуація навколо британського ракетного есмінця HMS Defender, яка мала місце в червні цього року лише ще раз підтверджує той факт, що Кремль будь-якими методами стоятиме на заваді безпеки судноплавства в Чорноморському регіоні та євроатлантичній інтеграції України.
Ганна Шелест у розпочатій дискусії щодо Чорноморської стратегії Альянсу говорить, що її варто очікувати наступного року.
— Неможливо на сьогоднішній момент говорити саме про стратегію НАТО в Чорноморському регіоні. Ніхто не хоче робити окремі регіональні стратегії, поки не буде нової стратегічної концепції. А її ми очікуємо на Мадридському саміті в червні наступного року.
Щодо Чорноморського регіону, то є Чорноморський пакет, розрахований на Україну та Грузію. І там говориться про допомогу, певні бачення та залученість. На оперативному рівні стратегія є, а на стратегічному її немає, — стверджує Шелест.
Разом із цим основною темою переговорів міністра оборони США Ллойда Остіна та міністра оборони України Андрія Тарана було уточнення положень рамкової угоди про оборонне співробітництво між Україною та США. Цей документ був підписаний під час офіційного візиту президента України Володимира Зеленського до Штатів.
Керівник Центру досліджень регіональної безпеки при Сумському державному університеті Микола Назаров вважає, що візит Ллойда Остіна дав можливість проаналізувати вже підписані угоди між Україною та США, а також деталізувати їхнє впровадження.
— Коли вище керівництво такої держави, як Сполучені Штати Америки, здійснює офіційний візит до України, то це вже є знаковою подією. Той факт, що міністр оборони відвідав Україну є дипломатичною перемогою. І це відкриває можливості підписання певних документів, обговорення реалізації вже підписаних угод, наприклад рамкової угоди про оборонне співробітництво між Україною та США, — наголосив Назаров.
Хоча згідно з документами, між Вашингтоном та Києвом необхідно розуміти один вкрай важливий нюанс — не завжди аспекти стратегічного співробітництва можуть бути прописані в одному документі. В українському випадку говоримо про декілька документів, які стосуються різних сфер співпраці.
— Основним документом є Хартія про стратегічне партнерство між Україною та США ще 2008 року. А далі вже можна за ситуацією та можливостями говорити і щось про енергетику, і щось про військову допомогу. Для Сполучених Штатів інколи бувають важливими не самі угоди такого плану, а внутрішні законодавчі акти. Наприклад, те, що приймається Конгресом, — Акт по якійсь країні, — резюмує Шелест.
Михайло Самусь бачить значення візиту Ллойда Остіна в двох вимірах — державному та оборонному.
— Для України візит Ллойда Остіна важливий з двох аспектів. Перший — закріпити стратегічне партнерство на військово-політичному та військово-стратегічному рівні. Мова йде й про появу нових проєктів та розвиток воєнного співробітництва у сфері оборонної промисловості. Це ж стосується і розбудови Військово-Морських Сил України.
Другий аспект стосується оборонно-промислового комплексу. Додаткова військова допомога від США в розмірі 60 млн дол. стосується як летальної, так і нелетальної зброї. Україна — воююча країна, тому цієї суми недостатньо. Обговорюються інші напрямки співпраці, зокрема щодо протиракетної оборони в 100 млн дол., флоту та авіабудівництва, — наголосив Самусь.
Микола Назаров, зі свого боку, підкреслює символізм цього візиту для підтримки європейських союзників Вашингтона, а також підтверджені можливості вступу України до НАТО.
— Цей візит полягає в тому, щоб підтвердити підтримку територіальної цілісності та державного суверенітету України, а також Грузії. Іще раз наголосити цим країнам, що двері НАТО залишаються відкритими. Для нас це вкрай важливо, щоб про це говорили та нагадували — як для наших високопосадовців та нашого суспільства, — заявив Назаров.
Багато що буде залежати від України та її Збройних Сил, як саме буде налагоджено стратегічне співробітництво зі США за нових геополітичних умов. У червні 2021 року в комюніке за результатами саміту глав країн-членів НАТО у Брюсселі Росія та Китай були названі головними геополітичними загрозами сучасності.
І тому для України важливо враховувати глобальний контекст під час співробітництва з НАТО. А про нову Чорноморську стратегію НАТО та роль України в її реалізації дізнаємось зовсім скоро.
