Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
На Львівщині триває осінній призов громадян України на строкову військову службу. І вже майже половина від запланованих чотирьох сотень молодих мешканців Львова та Львівщини встигли змінити свій статус із «цивільного обивателя» на звання «рекрут».
З обласного збірного пункту Львівського ТЦК та СП сьогодні у війська вирушає декілька команд. Ці хлопці поповнять лави Національної гвардії України та підрозділи ДССТ Міноборони.
Середній вік призовників-львів’ян 19-20 років. Переважна більшість має вже середньо-спеціальну освіту. Ба більше, вже й досвід роботи на підприємствах чи в народному господарстві.
Зокрема, 19-річний Богдан Галів родом із Червоноградського району Львівщини. До війська хлопець встиг опанувати непросту професію гірника. І навіть працював в одній із шахт ЗАТ «Червоноградвугілля» на видобутку.
— Гірник — професія небезпечна. Тут і ризики обвалів породи, і можливість отруєння газами, що виходять із вугільних пластів. І кожен, хто спускається під землю, є звиклим до ризику, — розповідає хлопець. — У війську, гадаю, така риса характеру зайвою не буде. Тим більше, що йду служити до лав Нацгвардії. А це військове формування з правоохоронними функціями. Хочу опанувати навички стрільця, навчитися водити армійську техніку. Нацгвардійцями були мої колеги. У НГУ служив і мій хресний. То ж це, так би мовити, продовження родинної традиції.
Інший наш співбесідник із Карпат. 18-річний Едуард Годованець родом із Турківщини. До війська хлопець готувався посилено. Він — спортсмен-футболіст. І великий фанат прикордонників.
— Там, звідки я родом, неподалік розташовано декілька прикордонних підрозділів. Поруч — державний кордон України. Тож коли ходив ще малим у ліс по гриби-ягоди, часом зустрічав прикордонні наряди. Мене тоді вразив їх бравий і войовитий вигляд. До того ж у кожному наряді був прикордонник із псом. А я собак дуже люблю. Тому хотів би опанувати у війську професію, що пов’язана із роботою з чотирилапими друзями людини. Знаю, що є такі військові кінологи. Але не уявляю, як туди потрапити служити, — каже майбутній рекрут.
Пресофіцер Львівського обласного ТЦК та СП старший лейтенант Марія Левко зазначає, що на збірному пункті з хлопцями обов’язково працює медкомісія, психологи та представники військових частин. І якщо хлопці мають особисті побажання щодо вибору місця проходження служби та не мають протипоказань до цього за станом здоров’ям, то їм дають зелене світло на шляху до мрії. Хтось проситься в ДШВ, морську піхоту чи артилерію. А є люди, що обирають суто технічний профіль: хочуть у танковий чи автомобільний підрозділ, бо люблять техніку.
— Допомагаємо хлопцям вибрати оптимальне місце служби, бо мрії мають здійснюватися! — каже вона.
Фото автора
