У Києві суд визнав винним заступника директора приватного коледжу за схему виготовлення фальшивих довідок про навчання в аспірантурі для військовозобов’язаних. Вирок ухвалив Солом’янський районний суд…
«Зброярня: історія розвитку озброєння та військової техніки» — саме таку тему мала Друга Всеукраїнська науково-практична конференція, яка відбулась у стінах провідного видового навчального закладу.
У її роботі взяли участь близько 200 провідних вчених та науковців, які представляли наукові установи, вищі навчальні заклади, вітчизняні підприємства, музеї та громадські організації. У зв’язку зі складною епідеміологічною ситуацією в Україні через COVID-19 частина гостей брала участь у засіданні в онлайн-форматі.
— Від перших бойових сутичок і до сьогодні зброя є неодмінним супутником воїна й атрибутом збройної боротьби. Предмети зброї вважаються одними з найважливіших пам’яток матеріальної культури, а її вивчення стало об’єктом цілої наукової галузі — зброєзнавства. Рівень технічної досконалості зброї є одним із важливих параметрів обороноздатності держави, боєготовності її збройних сил. Особливу актуальність ця тема має сьогодні, коли наші військовослужбовці боронять свою державу на сході країни, — зазначив т.в.о. заступника начальника Національної академії з наукової роботи, доктор технічних наук, старший науковий співробітник полковник Володимир Грабчак.
На конференції були розглянуті наукові матеріали, які охоплюють історичні етапи від часів Київської Русі до сьогодення, висвітлюють аспекти розвитку різних видів зброї та військової техніки. Наприклад, від тем «Розвитку озброєння на теренах України у IX–XIV століттях», «Озброєння та військова техніка українського війська періоду Перших і Других визвольних змагань», «Ленд-ліз зброї та військової техніки як чинника перемоги над нацизмом у Другій світовій війні» і до виступів, актуальних сьогодні, зокрема, як-от: «Засоби зменшення ризику ураження снайперським вогнем в умовах “позиційної війни”» чи «Зміни в засобах інженерного озброєння ЗС України для протимінної діяльності та перспективи їх подальшого розвитку» тощо.
Безумовно, що роботи науковців стануть важливим внеском як у вітчизняне зброєзнавство, так і у військову історію України.
