У Києві суд визнав винним заступника директора приватного коледжу за схему виготовлення фальшивих довідок про навчання в аспірантурі для військовозобов’язаних. Вирок ухвалив Солом’янський районний суд…
… Нещодавно громадській організації «Волонтерський рух «Батальйон Сітка» (далі — «Батальйон». — Авт.) виповнилося сім років. Від початку війни і донині «Батальйон» сплів для фронту 75 тисяч квадратних метрів маскувальних сіток та 800 захисних костюмів-«химер», окрім інших численних поставок гуманітарного характеру.
Урядовці НАТО просили подарувати маскувальну сітку, яку вони не доплели, штаб-квартирі Альянсу
В останній день зими 2019 року в Брюсселі у штаб-квартирі НАТО відбувся показ української документальної стрічки «Невидимий батальйон» — про п’ятьох українських жінок, у долю яких увірвалася війна. Пліч-о-пліч із чоловіками вони стали на захист власної країни зі зброєю в руках. Вони, часто позначені у штатних розкладах як кухарі або зв’язківці. Але неодноразово брали участь у боях, виносили з-під обстрілів поранених солдатів та читали останню молитву над побратимами, які пішли у вічність.
Автори презентації цього фільму та спорідненої з ним за темою фотовиставки запросили до Брюсселя й «Батальйон», адже мали ідею розмістити світлини на тлі волонтерських маскувальних сіток, а після того показати, хто і як в українському тилу допомагає частинам, які воюють. Ідея спрацювала, як то кажуть, на всі сто: вражена побаченим, до плетіння разом із колегами по штаб-квартирі долучилася навіть спеціальна представниця Генерального секретаря НАТО у програмі Альянсу «Жінки, мир і безпека» Клер Хатчинсон (Дивись відео «Сітки» у Брюсселі на Ютубі).
Урядовці штаб-квартири після завершення виставки мало не благали залишити майже готову сітку в Брюсселі як пам’ятний експонат. Та у відповідь почули ввічливе: «Вибачте, але ми маємо дов’язати її в Києві та відправити на фронт, на неї чекають». І за деякий час готове мереживо дійсно переправили нашим воякам на війну. Куди саме — «батальйонівці» нікому не кажуть.
«Кожну нашу сітку ми нарікаємо людським ім’ям»
Очільниця організації Марина Одінцова каже, що армія наразі дійсно гарно споряджена та забезпечена. Попри це, маскувальних сіток бракує досі. Такий висновок можна зробити хоча б із великої кількості заявок «Батальйону» на захисне павутиння безпосередньо від частин й підрозділів із району бойових дій. Причому потреба в сітках щоразу зростає після кожного чергового загострення ситуації на лінії зіткнення.
Що цікаво — «Батальйон», на відміну від усіх відомих автору безлічі інших громадських ветеранських та волонтерських об’єднань, не займається саморекламою. Він має лише одну свою сторінку у Facebook, якої вистачає для інформування небайдужих про його діяльність.
— Ми не маємо потреби в піарі, — розповідає пані Марина. — «Батальйон» співпрацює із бойовими частинами в районі проведення ООС напряму. За час війни ми встановили зв’язки із усіма бригадами і батальйонами, які туди ротуються регулярно. Тому сітки, «химери», пояси-утеплювачі, подушки, зимові й літні балаклави потрапляють до них у заявленій кількості за принципом «із рук у руки». А ще, окрім прикладного значення, наші вироби несуть у собі й наш позитивний емоційний заряд: приміром, кожну сітку ми нарікаємо особистим, найчастіше людським ім’ям. А до неї приторочуємо мішечок з подарунками та привітаннями для тих, хто нею користуватиметься. Кажуть, що хлопці і дівчата на передовій таке неабияк цінують…
У район проведення ООС продукція від «Батальйону» потрапляє Новою Поштою через її гуманітарну програму «Благодійна Україна», про що волонтери уклали з «НП» відповідний договір. Там вантажі й представників організації зустрічають самі ж адресанти. Вони разом прямують у місця дислокації бригад та батальйонів, де благодійну допомогу актують та ставлять на облік.
Принцип «з миру по нитці» — уже в минулому
А от що дійсно пішло для «Батальйону» в небуття — так це період, коли вони були змушені працювати виключно за девізом «з миру по нитці». На початку війни ці волонтери шукали, приймали, купували для наших вояків усе, що могли дати для потреб вояків на фронті люди. Тоді вони раділи навіть дарованому ганчір’ю, яке самостійно різали на смужки, фарбували й вплітали в основу сіток та «химер».
Нині ж «Батальйон» закуповує на зібрані благодійні кошти виключно нові матеріали просто в їхніх виробників: це сітки-основи, піксельні та білосніжні тканини. Деталmysit – на сторінці «Батальйону» у Facebook.
