Водночас є питання, які потребують доопрацювання, адже поставити бійця у штат частини ще не означає повністю повернути його до виконання завдань. Зокрема, механізм потребує вирішення…
У Львові ветерани одного з підрозділів, що колись входив до складу ОК «Захід», поповнили експозицію Музею визвольної боротьби досить цікавим експонатом. Йдеться про один із перших «іміджевих» прапорів, які були запроваджені у Збройних Силах України в часи відновлення Україною незалежності 30 років тому.
Прапор із зображенням грифона, що символізує пильну охорону, на синьо-жовтому тлі й головної споруди львівських «казарм Фердинанда» з датою подій Листопадового чину 1918 року на іншому боці належав військовому колективу 79-го окремого батальйону охорони та обслуговування штабу ОК «Захід» і був вручений військовим ще у 1993 році.
– Коли відбувся розвал СРСР і почалося формування українського війська, ми вже тоді почали замислюватись про те, що армії незалежної країни потрібні нові символи та символіка, які будуть популяризувати військову службу, підкреслювати наш зв’язок із захисниками України, що були до нас, – розповідає полковник запасу Володимир Слушняк, який понад 10 років прослужив у цій військовій частині. – Ми звернулися із проханням до активісток «Союзу українок», які виготовили ескіз, а потім вручну пошили для нас цей прапор. Його вручили особовому складу восени 1993 року і відтоді він був з нами аж до моменту розформування військового підрозділу. Згодом ми зберігали його в себе. І нині, дізнавшись, що в Музеї визвольної боротьби відкрито виставку «Прапори – свідки історичних подій», вирішили передати нашу реліквію до цієї експозиції.
Заввідділу Музею визвольної боротьби Тарас Кузь каже, що цей прапор є унікальним експонатом у колекції. Адже він засвідчує перші кроки нового українського війська із впровадження власної мілітарної символіки. Крім того, цей прапор унікальний ще і тим, що фіксує у своїй концепції спадкоємність поколінь українських захисників: зображені на полотнищі «казарми Фердинанда» були осередком спротиву вояків Української Галицької Армії. Під час боїв за місто між українцями та поляками український гарнізон казарм мужньо відбив декілька штурмів.
Слід додати, що нині в експозиції є близько 30 прапорів, вимпелів та банерів, які показують понад 100 років боротьби українців за свою свободу. Серед них – прапор військово-спортивного товариства «Сокіл», якому понад 100 років. Прапор пластунського куреня «Лісові Чорти», який було заховано першими пластунами ще у часи Другої світової війни і лише нещодавно віднайдено. Крім того, перші жовто-блакитні прапори, з якими львів’яни виходили на демонстрації на початку 90-х років минулого століття із вимогою незалежності України від радянської імперії. Звісно, в колекції є прапори з АТО та ООС. Зокрема, прапор, що був подарований загиблому воїну-добровольцю, всесвітньо відомому оперному співаку Василю Сліпаку.
– Ми хочемо розширювати нашу колекцію прапорів, – говорить Тарас Кузь. – Адже через 80-100 років це будуть історичні реліквії, що розповідатимуть нащадкам про нашу добу.
Львівські музейники наголошують, що радо приймуть для демонстрування в експозиції цікаві прапори, що мають неординарну історію. Особливо – прапори від наших захисників, військових частин та підрозділів, що брали участь в АТО/ООС. І якщо ви маєте бажання долучитися до формування нашого культурного фонду, збагатити історію України і наших визвольних змагань ще однією сторінкою – надсилайте пропозиції до Музею визвольної боротьби (Львівський історичний музей). Із тарасом Кузем можна зв’язатися електронною поштою [email protected].
Фото та відео автора
