У натовпі — студенти, айтівці, ветерани й військові у пікселі. За кілька метрів рекрутери пояснюють різницю між підрозділами та спеціальностями,…
Про це під час брифінгу в Інформаційному агентстві АрміяInform розповіла начальник Управління аналізу ринку та моніторингу процедур закупівель Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України Тетяна Сущук.
– 01 січня 2021 року набув чинності Закон України «Про оборонні закупівлі», ухвалений Верховою Радою України у липні 2020-го. Відповідно, виникла необхідність адаптувати наявну законодавчу базу міністерств та відомств під його вимоги. Торкнулося це і Міністерства оборони України, яке розробило та подало на затвердження уряду 7 нормативно-правових актів, а також спільно із визначеними центральними органами виконавчої влади взяло участь у відпрацюванні ще 19, – розповіла Тетяна Сущук.
За її словами, 03 березня 2021 року ухвалена постанова Кабінету Міністрів України «Питання оборонних закупівель», яка визначає Міноборони державним замовником. І це дало змогу оборонному відомству розпочати процедури закупівель відповідно до Закону України «Про оборонні закупівлі», зокрема застосувати процедуру спрощених торгів через електронну систему закупівель.
Вона застосовується державним замовником під час дії особливого періоду в Україні або у період введення надзвичайного стану, або у період проведення антитерористичної операції, або у період здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у разі якщо відомості про закупівлю товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони не становлять державної таємниці.
Це нова процедура, яка передбачає певні критерії оцінки пропозицій та кваліфікаційні критерії. Мінімальний період подання цінових пропозицій учасників складає 6 робочих днів, а період оцінки найбільш економічно вигідної пропозиції – 3 робочих дні з правом надання учаснику 24 годин на усунення виявлених недоліків, можливість укласти договір, навіть якщо отримано лише одну пропозицію тощо. Отже, ця процедура дозволяє провести прозорі, ефективні закупівлі для потреб оборони в максимально стислі терміни.
Після ухвалення згаданої постанови Міністерство оборони одразу направило на погодження комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Річний план закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення на 2021 рік. Йдеться про постачання пально-мастильних матеріалів, послуги з харчування і продовольства, речове забезпечення, послуги з ремонту і технічного обслуговування транспортних засобів та інше. На жаль, через тривалу процедуру погоджень його затвердили лише у червні. Через це Департаменту державних закупівель Міноборони довелося переносити терміни проведення багатьох тендерів на постачання товарів оборонного призначення.
– До речі, саме тривала процедура погодження Річного плану залишається наріжним каменем спотикання в організації ритмічної роботи нашого Департаменту. Поки цей документ затвердять, протягом місяця-півтора він зазнає постійних коригувань. Поточного року на це пішло три місяці. Як наслідок, на момент остаточного погодження зазначені в ньому ціни на товари військового призначення можуть бути не завжди актуальними на момент, коли вже безпосередньо починається закупівля. І тоді вже нам знову доводиться вносити корективи, – зазначила Тетяна Сущук.
Виходячи з цього Департамент спільно з Міжвідомчою робочою групою та за підтримки парламентарів відпрацьовує можливі шляхи оптимізації процедури погодження Річного плану задля заощадження дорогоцінного часу.
