У війську вже є багато цифрових систем. Але їхня ефективність залежить не лише від розробників. Навіть найкращий інструмент не працює сам по собі — його треба…
Уже традиційно та чи інша тема, що стосується підготовки юнаків до призову та служби в армії, супроводжується розпалюванням пристрастей та скандалів. Особливо щодо цього продуктивні соцмережі, у яких звичайний, на перший погляд, допис або коментар іноді стає предметом численних публікацій на новинних чи розважальних сайтах, а то й серйозних «розборів польотів» із серйозними висновками й наслідками.
Нещодавно у мережі Facebook «яскраво» з’явилася скан-копія анкети-автобіографії, яку роздали допризовникам в одній з київських шкіл для заповнення й постановки на військовий облік.
Глянувши на фото, стає цілком зрозуміло, що саме викликало подив та обурення користувачів соцмережі, які одразу ж підняли на глум військових – працівників Територіального центру комплектування та соціальної підтримки, або, по-старому, військкомату, які, мовляв, і є ініціаторами анкетування.
Слід зазначити, що це вже не перше «пришестя» цього бланка до соцмереж і новинних шпальт — його вже обговорювали й у 2014, й у 2015 та 2018 роках, тож його чергова поява викликала в нас бажання нарешті розібратися й поставити крапку в цьому питанні.
Фейк чи не фейк?
Абсурдність запитань, викладених в анкеті, одразу ж наштовхує на думку про те, що це якась провокація або інформаційний вкид. Тож чи роздавали цю анкету у школах або Територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки?
— Відповідно до Положення «Про допризовну підготовку», затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 30 листопада 2000 р. № 1770, проведенням заходів, пов’язаних з припискою громадян до призовних дільниць, займаються представники навчальних закладів. Вони ж складають характеристики на юнаків допризовного та призовного віку й забезпечують їх прибуття за викликом у районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, — повідомив військовий комісар Київського міського центру комплектування та соціальної підтримки полковник Сергій Клявлін.
Він додав, що перелік документів особової справи призовника визначений у Додатку 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 21 березня 2002 року № 352 «Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом» і не зобов’язує допризовників надавати автобіографію.
— Ми не вимагаємо від військовозобов’язаних тих документів, які нам просто непотрібні, — зазначив Сергій Клявлін.
Відхрестилися від цих анкет і у столичній школі, учні якої нібито отримали їх «від військкомату» для заповнення.
— Так, у всіх навчальних закладах здійснюється робота щодо підготовки документів допризовної молоді, яка передує приписній кампанії, але таких бланків у нас немає, — повідомила директорка спеціалізованої школи № 115 імені І. Огієнка Тетяна Мельник. — Ми готуємо тільки ті документи, які визначені законодавством.
Тож детально розібравшись у цьому питанні, можна зробити висновок: чергова поява фейкової анкети «від військкомату» — стовідсоткова провокація, мета якої — скомпрометувати українську армію в очах суспільства. А з огляду на те, що вона з’являється регулярно в тому чи іншому регіоні країни й має гучне обговорення, — ця провокація вдала.
— Призовна армія — це одна з основних мішеней інформаційних атак РФ ще з 90-х років. Вони всі організовані за одною схемою і вистрілюють під призовні кампанії, — прокоментувала ситуацію заступниця Міністра оборони України Ганна Маляр. — Основна цільова аудиторія цих кампаній — батьки призовників, зокрема майбутніх. Тож і розганяють ці фейки найчастіше батьки призовників, які стали жертвами дезінформації, яких використали втемну або свідомо, яким підсунули папірець тощо. Їхня мета — аби якомога менше людей мали бажання служити в армії.
