Водночас частина із них потребують додаткових роз’яснень, адже не повністю розуміють усі складові механізму поновлення на службу. Про це в коментарі АрміяInform розповіли у відділі рекрутингу 18-ї Слов’янської…
Під час чергового засідання Ради національної безпеки і оборони (РНБО) 17 вересня був розглянутий бюджет сектора безпеки і оборони на 2022 рік. За підсумками ухвалено рішення збільшити фінансування на наступний рік до 5,95% ВВП або 319,4 млрд грн (з 5,93% ВВП у 2021 році).
Скільки насправді Україні потрібно на сферу оборони, чи встигнуть освоїти виділені кошти і які є потреби в закупівлі — розповів заступник міністра оборони Олександр Носов у програмі «Официальный разговор» телеканалу «Дом». Ведуча програми — Анна Нитченко.
— Давайте роз’яснимо все щодо державного оборонного замовлення. Що туди входить?
— Державне оборонне замовлення — це бюджетні гроші, які держава направляє на сферу оборони. Сфера оборони — це не тільки Міністерство оборони. У нас багато центральних органів влади і державних організацій, які входять до сфери оборони. Це і Міністерство внутрішніх справ, і розвідувальні органи, і служба спеціального зв’язку та інші.
«На наступний рік планується виділити 319 млрд. Це дуже велика сума, в порівнянні з усіма попередніми бюджетами. І з них Міністерству оборони, яке я представляю, пропонується виділити 131 млрд. грн. Тобто, коли нам говорять, що вам так багато — 319 млрд, я говорю, що ні, нам тільки 131 млрд грн.»
Оборонне замовлення має три складових. Перша — державне оборонне замовлення. Це, як правило, ті позиції, які йдуть секретними. Друга складова — річний план закупівель. Це те, що йде відкрито. І третя складова — державне гарантування.
— Претендентів-підприємств на освоєння мало?
— Розумієте замовлення же, воно не на претендентів розраховане. Воно виходить із потреби Збройних сил України. Тому потрібно орієнтуватися на потреби, що будуть в наступному році. Вони будуть досить-таки значно змінюватися в рівнянні з тими, які були у попередні роки.
— А в чому зміни будуть?
— У тому, що ми нарешті в цьому році перестали рефлексувати.
— Що ви маєте на увазі?
— Ми відповідали на виклики. У нас того не вистачало, цього не вистачало. А з наступного року ми вже починаємо планувати, закладаємо довгострокові програми, розраховані на 3-5 років.
— З чим це пов’язано?
— Це комплекс. І він залежить і від тих, хто 7 років створював боєготовність наших військ, підтримував її. І від тих, хто керував, зокрема, останні пару років. Багато направили на боєготовність. Цей напрямок, який обрав Президент. Йому треба сказати спасибі. Йому, Кабінету міністрів і Верховній Раді. Спасибі за те, що нам збільшують зараз бюджет приблизно на 12%. А ВВП приблизно буде рости тільки до 3,8%. Міністр фінансів Марченко каже, мовляв треба збільшити вам тільки на ту суму, на яку зростає валовий продукт. Але нам цього недостатньо.
— А скільки треба?
— Нам взагалі необхідно, щоб нормально закінчити наступний рік в Міністерстві оборони, 170 млрд. грн.
— Наскільки це реально?
— Це не реально. Ми будемо мати 131-135 млрд грн, як вийде.
— Ось звинувачення лунали на адресу Міністерства оборони, що держава не всі гроші готова витратити. Рахункова палата озвучувала цифри в минулому році і не всі гроші були освоєні. Розкажіть, насправді, яка ситуація. Чи встигнете освоїти?
— Ми гроші освоїмо. Нам їх навіть не вистачає. З результатами рахункової палати я ознайомлений, був присутній на комітеті Верховної Ради, коли доповідалися ці результати і на відкритому, і на закритому. І я погоджуюся з 80% тим, що вони говорять. З фактами, про які вони говорять. Але я абсолютно не погоджуюся з їхніми прогнозами. Їхній прогноз про те, що Міністерство оборони не освоїть 15 млрд грн. Міністерству оборони треба 5,7 млрд грн тільки для того, щоб погасити одноразові виплати, які треба військовослужбовцям нашим виплачувати. Звідки взагалі виникла ця проблема? Звинувачують Міністерство оборони, кажуть, що у вас грошей не вистачає, як це ви не спланували?
Справа в тому, що вийшов наказ № 330 Міністерства оборони про те, що необхідно збільшити оплату тим, хто перебуває на передовій, мається на увазі перша лінія ротних опорних пунктів. Це десь за кілометр від передової. Так ось, на сьогоднішній день, люди, які виконують всі умови, згідно з 330-м з наказом, у нас рядовий отримує більше, ніж полковник у Києві. Тобто понад 30 тис. грн. Рядовий. А якщо ми говоримо про офіцерів і так далі, то ще більше. І через те, що вони ось ці гроші отримують вчасно, завжди. Але ці гроші, скажімо, відпускні гроші, або гроші на оздоровлення, це все — кошти за однією статтею. І так як проєкт бюджету на 2021-й рік був направлений до Верховної Ради раніше, ніж був цей наказ, вийшов ось цей перекіс, але гроші у нас є. Крім того, міністр фінансів, і президент, і Рада національної безпеки та оборони, вони нам обіцяли виділити зараз 3,8 млрд грн, у нас є майже 2 млрд грн своїх, які ми перекинемо з інших рахунків, і всі ці кошти ми закриємо.
— Як оцінюєте озброєння, яке є в України? І, відповідно, якими є наші потреби в закупівлі на наступний рік?
— Звичайно, ми хотіли б краще, і звичайно, ми прагнемо до кращого, і тому ми переходимо до планового довгострокового розвитку озброєння. Тобто, ми його не будемо швидко десь закуповувати, або швидко ремонтувати, швидко модернізувати. Ми починаємо серійні запуски нових типів продукції, саме військової продукції, військового озброєння.
— А чого нам не вистачає? Що б ви хотіли закупити?
— У нас сухопутні війська укомплектовані більш, ніж на 100%. Повітряні війська укомплектовані дуже добре. Нам треба побільше, скажімо так, роботів як повітряних, тобто, дронів, так і підводних для пошуку мін під водою, для дальнього виявлення катерів противника, підводних човнів. Тобто, ми зараз направляємо дії більше на роботів.
— Ви були призначені на свою посаду не так давно. Чого б хотіли досягти?
— Зменшити секретність відомства. Секретність — величезна проблема. Секретність породжує чутки, чутки породжують сенсації, а сенсації звинувачують нас у зраді. Зменшити секретність з величезного відсотка, який є, а це близько 90%, в закупівлях, зменшити його до 35%. Ми ніколи не дійдемо до 20%, як це є в розвинених державах, тому що у нас таке географічне положення, у нас така ментальність і така ситуація.
«Але я розумію, що до 35-40% ми зменшимо, і в наступний рік я планую вже зменшити на 15%. Тобто, мається на увазі закупівля серійного виробництва, то, що вже в серії, того, що було експортовано в інші країни, того, що виставлялося на міжнародних виставках. Все це повинно йти тільки відкритими договорами, тільки так.»
І опір цьому — величезний. Одні це пояснюють тим, що там довгі технологічні процеси, а у нас і коли ми говоримо про державу, про державне замовлення, то це окремий документ, який затверджується постановою Кабінету міністрів. Так ось, держзамовлення дозволяє вести ці замовлення кілька років. Тому всі хочуть туди потрапити, до цього держзамовлення для того, щоб якщо ти не виконав у визначений термін, то можеш ще продовжувати. Ні, серійна продукція, яка всім відома, вона повинна йти за річними планами закупівель та вміщуватися в календарний план.
Крім того, ремонти техніки і так далі. Ці всі ремонти короткого технологічного циклу, їм нема чого робити в державному замовленні. Вони повинні теж йти у відкрите замовлення. Крім того, закупівля речей, які ми називаємо «супроводжуючі», — якась тара або ті ж парашути, їх виробляють приватні компанії, відкрито. Там працюють звичайні люди, вони знають, що вони роблять, скільки. Ця інформація також повинна бути відкритою.
Наступне — зменшити бюрократію. Ми вже деякі речі швидко зменшуємо. Ті, хто займається в держзамовленні, знають, що таке, наприклад, «спільне рішення». Це такий документ, на якому стоїть 8 або 10 печаток. Все, цього не буде. Там буде дві печатки: того, хто підписав контракт, і друк того, хто виконує контракт. Не буде ось цієї колективної безвідповідальності. З сьогоднішнього дня вже введено. Такого поняття, як «військове приймання», взагалі, не буде, буде поняття «департамент контролю якості» і т. д.
