Прийшов у ЗСУ ще 2017 року. Після АТО, ООС та поранення під час широкомасштабного вторгнення військовий продовжує свою кар’єру: з…
У Львівському державному ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут цього року сіли за парти понад дві сотні вихованців. Загалом же у стінах навчального закладу здобувають військово-орієнтовану освіту понад чотири сотні юнаків з усіх куточків України.
Вперше за історію закладу серед ліцеїстів-крутян з’явилися хлопці, яким заледве 13 років. Адже у 2021 році було проведено набір не лише в 9-10 класи, але й на навчання за програмою восьмого.
Минуло вже два тижні від початку навчального процесу, і кореспондент АрміяInform вирішив поцікавитись, як триває адаптація до армійського укладу життя в наймолодших вихованців ліцею.
– Загалом хлопці дуже цікаві, з абсолютно новим сприйняттям оточення. Але патріотичні, вмотивовані, з «вогником» вчитися і досягати нового, – каже про восьмикласників начальник військового ліцею полковник Юрій Гусар. – Усі посилено готуються до урочистої клятви ліцеїста, яка за традицією у нас відбувається 14 жовтня на День захисників і захисниць України.
13-річний мешканець Одещини Максим Дембовський каже, що ліцей для нього – спосіб виховати власну самостійність. Можливостей для цього тут не бракує. Адже «фішка» закладу якраз полягає в тому, аби стимулювати вихованців до здобуття якостей лідера: в майбутньому це знадобиться в тій царині, де випускник-крутянин планує себе проявити.
– Сподіваюсь, військова служба допоможе мені стати якоюсь легендою! – говорить він.
У такому віці для хлопців армійська робота, насамперед – романтика. Але і розуміння того, що працювати над собою доведеться чимало, також є.
Товариш Максима Артем Сорока зі Львівщини наголошує, що навчання у військовому ліцеї надає більше можливостей. І це перевага перед цивільною школою, в якій він вчився до того. Бо все, що тобі треба для розвитку сконцентровано в одному місці: спортивні секції, курси та гуртки.
Їхній побратим 13-річний Микола Гурко з Волині каже, що очікує від навчання можливості стати на голову вище своїх однолітків у знаннях та спорті. І підрости, звісно, бо хлопчина чи не найменший за зростом у класі.
Хлопці розповідають, що поки їм бракує батьківської участі, але вчаться самостійності й хочуть, аби батьки пишалися їхніми успіхами. Тому стараються з усіх сил.
Ну що ж, побажаємо цим юним відчайдухам успіхів та натхнення. Адже справа, яку вони обрали для себе, ‒ нелегка, але надзвичайно потрібна для України – бути її захисником!
Фото та відео автора
