Серед причин популярності бригади серед військовослужбовців — довіра до командира частини Кирила Вереса, високі результати на полі бою та позитивні…
У другу суботу вересня відзначають День українського кіно. Сучасний український кінематограф продукує різноманітні фільми — соціальні і комедійні стрічки, документальне, короткометражне кіно і серіали. Проте останнім часом на перший план виходять історії про сучасну російсько-українську війну, історичні та патріотичні фільми, які допомагають українцям пізнати себе і дізнатися більше про свою історію та сьогодення.
Історія свята
День українського кіно — це свято всіх причетних до створення українського кінематографа, а також його відданих поціновувачів. Воно встановлене згідно з Указом Президента від 12 січня 1996 року.
Український кінематограф бере початок ще з кінця ХІХ століття, коли в 1893 році механік Одеського університету Йосип Тимченко на три місяці раніше за Едісона й більше ніж на рік раніше братів Люм’єрів сконструював кінознімальний та кінопроєкційний апарати. Кілька років по тому, у Харкові Альфред Федецький зняв декілька короткометражних картин і 2 грудня 1896 у приміщенні Харківського оперного театру (тепер обласна філармонія) провів перший в Україні публічний кіносеанс.
На час винайдення кіно вважалося атракціоном, «рухомою фотографією»; воно багато запозичувало з літератури і театру.
В Україні ігрові стрічки з’явилися 1907 року, з 1909-го почали випускатись комедії, драми, водевілі з репертуару та у виконанні акторів українських театрів: «Шельменко-денщик», «Москаль-чарівник», «Ніч перед Різдвом».
Існували невеликі студії в Катеринославі (Дніпро), Одесі, Києві. Потім були по-справжньому революційні для українського кіно 20-ті роки ХХ століття, коли з’явилися фільми Довженка «Звенигора» (1928), «Арсенал» (1929), «Земля» (1930).
З появою звуку український кінематограф отримав нове дихання. У 30-х роках Іван Кавалерідзе знімає «Коліївщину» (1933), «Прометея» (1935), «Наталку Полтавку» (1936), «Запорожця за Дунаєм» (1937). Після Другої світової війни, попри жорстку цензуру й тиск з боку тоталітарної держави, на екрани кінотеатрів виходять фільми Леоніда Осики, Сергія Параджанова, Кіри Муратової, Юрія Іллєнка та інших визначних українських кінорежисерів, де й досі сяють зірки акторського таланту Івана Миколайчука та Леоніда Бикова, Лариси Кадочникової та Ади Роговцевої, Богдана Ступки та Костянтина Степанкова.
Нове українське кіно
У нинішній час, попри всі перешкоди, наше кіно набирає обертів світового масштабу. Варто згадати хоча б фільми Сергія Лозниці, Мирослава Слабошпицького, Марини Вроди, Олеся Саніна, Михайла Іллєнка, Ахтема Сеітаблаєва.
Цього року серед найбільш очікуваних кінострічок:
«Цей дощ ніколи не скінчиться» (режисер Аліна Горлова)
20-річний Сулейман повертається із Сирії в Україну, щоб почати нове життя, але війна наздоганяє його й тут. Його батько помер, і Сулейман має поховати його тіло в рідній землі. Тому він повертається в Сирію для похорону, а разом з ним вирушає і знімальна група.
Аліна Горлова розповіла, що довелося зіткнутися із низкою заборон та іноді ризикувати життям, щоби фільм вийшов. Стрічка вже стала найкращим документальним фільмом на флорентійському кінофестивалі Festival dei Popoli та здобула головну нагороду в секції First Appearance кінофестивалю IDFA в Амстердамі. Зйомки відбувалися впродовж чотирьох років.
«Погані дороги» (режисер Наталка Ворожбит)
Прем’єра екранізації п’єси Наталії Ворожбит вже відбулася на Київському тижні критики, де здобула три нагороди за найкращих актора і акторку та звання «Відкриття року».
Кіно включає в себе п’ять новел, що вельми умовно об’єднані темою доріг та оповідають історії зі сходу України під час війни. Кожна з них розкриває різні аспекти абсурдного життя, яким його бачить жінка. «Погані дороги» показали також у Венеції, звідки творці поїхали з призом Веронського кіноклубу.
«Носоріг» (режисер Олег Сенцов)
Новини про цей проєкт з’являлися ще у 2013 році. Стрічка отримала 3,9 мільйонів гривень державного фінансування, але через ув’язнення режисера виробництво відклали.
За сюжетом дія розгортається у 1990-х. Молодий чоловік пригадує, як бандитизм зруйнував йому життя та сім’ю. У кримінальній драмі режисер збирається поговорити про той час, виклики якого залишаються для нас актуальними.
«Інший Франко» (режисер Ігор Висневський)
Героїчний блокбастер — історія про засновника «Пласту», льотчика та вченого Петра Франка. Як справедливо заявив один із персонажів тизеру, його кримінальна справа читається як авантюрний роман.
Вчительська діяльність Франка привела до участі в Національно-визвольній боротьбі, а життя закінчилося за вказівкою Микити Хрущова, коли Петра заарештували в Києві. Події фільму розгортаються від 1913-го до 1941 року. Головні ролі зіграли В’ячеслав Довженко та Ахтем Сеітаблаєв.
«Відблиск» (режисер Валентин Васянович)
У лютому 2020 року «Відблиск» став одним із 36 найкращих проєктів на Berlinale Co-production Market. У листопаді того ж року «Атлантида» Валентина Васяновича вийшла в український прокат. Цього разу режисер знову цікавиться тривожною темою смерті.
Головний герой познайомить дитину з поняттям скінченності людського життя. Сюжет фільму тісно пов’язаний з війною на сході України.
«Чому я живий» (Режисер Віллен Новак)
Оповідь у фільмі ведеться від особи десятирічного хлопчика Женьки.
Маріуполь. Довоєнне життя в невеличкому українському місті, на березі Азовського моря. Сімнадцятирічні Фрося і Льончик кохають одне одного і мріють одружитися. Але Фрося — українка, а Льончик — єврей.
У них народилася донька Лорочка. І сталося це першого ж дня війни. Льончик пішов на фронт, заповівши Фросі берегти їхню дитину.
Далі окупація. Розбомблений танцмайданчик, доноси, мародерство, фашистський терор стосовно євреїв; розстрілюють усіх, навіть дітей мішаної крові…
Підліток Женька під фінал картини виростає в дев’ятнадцятирічного юнака та закінчує свою оповідь уже за мирних повоєнних років. На подвір’я рідного дому, після десяти років сталінських таборів за зв’язок з німецьким офіцером, повертається постаріла Фрося. Вона виконала чоловіків заповіт, урятувала їхню донечку, заплативши за це ту ціну, якої зажадали обставини.
Комедія «Скажене весілля — 3» (режисер Любомир Левицький)
Якщо після пандемії в кінотеатри світу глядачів мав повернути «Тенет» Крістофера Нолана, то в Україні це мало зробити «Скажене весілля — 3». Проєкт змінив режисера з Владислава Климчука на Любомира Левицького («Штольня», «Тіні незабутих предків»), сюжет оповідає про третю дитину Василя Сердюка, яку потрібно одружити.
Від фіналу другого фільму минуло чотири роки, і син головного героя обирає до шлюбу доньку циганського барона. Ворожка наворожила Василю нову молоду дружину і все вказує, що це має бути наречена молодшого Сердюка. Тому весілля знову стає скаженим.
До своїх ролей повернуться всі актори, але сина Сердюка гратиме В’ячеслав Хостікоєв. До проєкту також підключився Петро Чорний, який консультував знімальну команду щодо ромських традицій та знявся в одній з ролей.
Нове українське кіно завжди було особливим задоволенням. За останні роки воно навчилося подорожувати міжнародними кінофестивалями та виборювати там головні нагороди. Багато режисерів спробували себе в повнометражних дебютах, решта відточувала стиль далі. Головне досягнення українського кіно в тому, що воно стало конкурентним із закордонним.
Українські претенденти на премію «Оскар-2022»
Українські кіномитці вже готуються до визначення учасників у Міжнародній кінопремії. Так, днями український оскарівський комітет оголосив учасників національного відбору на висування на премію Американської кіноакадемії, повідомили у Держкіно.
Цього року в національному відборі участь братимуть п’ять фільмів.
До переліку потрапили:
- «Відблиск», режисер Валентин Васянович;
- «Стоп-Земля»/Stop-Zemlia, режисер Катерина Горностай (Україна);
- «Носоріг»/Rhino, режисер Олег Сенцов (Україна, Польща, Німеччина);
- «Погані дороги»/Bad Roads, режисер Наталка Ворожбит (Україна);
- «Чому я живий», режисер Віллен Новак (Україна, Грузія).
Засідання, на якому мають обрати стрічку, що висунуть на «Оскар», відбудеться 24 вересня.
Сама ж 94-та церемонія вручення премії «Оскар» відбудеться 27 березня 2022 року в Лос-Анджелесі.
До слова, вчора з нагоди Дня українського кіно одну з претенденток на участь у кінопремії нагородили національною премією імені Олександра Довженка «за видатний внесок у розвиток українського кіномистецтва». Це відома кінорежисерка Наталя Ворожбит. Указ про присудження премії підписав Президент України (Указ № 463/2021 від 10 вересня).
Довідково.
Наталка Ворожбит — відома українська драматургиня, режисерка, сценаристка. Написала сценарії до таких фільмів, як «Кіборги» та «Дике поле», а також виступила шоуранеркою та сценаристкою серіалу «Спіймати Кайдаша». У 2020 році дебютувала як режисерка із фільмом «Погані дороги», який здобув нагороду на «Тижні критики» Венеціанського кінофестивалю і три нагороди Національної премії кінокритиків «Кіноколо».
