Історії полонених детально фіксували самі російські історики. «У нас немає військовополонених, є зрадники!» — так колись нібито заявив кривавий Йосип Сталін. Жорстокість радянського…
Сьогодні День воєнної розвідники України. 7 вересня 1992 року, відповідно до Указу Президента «Про Управління воєнної стратегічної розвідки Міністерства оборони України», у складі оборонного відомства було створено розвідувальний орган стратегічного рівня, що стало початком історії воєнної розвідки незалежної України. Паралельно зі становленням Збройних Сил України розпочалося створення системи воєнної розвідки.
У системі національної безпеки України воєнна розвідка посідає важливе місце, залишаючись опорою нашої державності та одним із інструментів захисту національних інтересів від зовнішніх загроз.
«Щоб своєчасно нейтралізувати загрози, треба знати плани противника…» ‒ представник ГУР Вадим Скібіцький
Про окремі аспекти діяльності воєнної розвідки України в ефірі Армія FM розповів представник Головного управління розвідки МОУ — генерал-майор Вадим Скібіцький.
— З якими проблемами стикнулися на початку російської агресії?
— Довелося дуже швидко ухвалювати рішення щодо переоснащення, переозброєння. На першому етапі ми активно використовували іноземні засоби технічної й інших видів розвідки, яких не вистачало в Україні. У 2015–2016 роках, коли почали виготовляти вітчизняні засоби розвідки, стало набагато простіше. Як результат — комплексні розвідувальні операції, яких до війни ми майже не проводили. Також відбулося розширення видів розвідки, якщо раніше мова йшла тільки про технічну, радіоелектронну розвідку, то тепер говоримо про геопросторову, розвідку в кіберпросторі. Відповідно, це все розширює спектр завдань та наші можливості зі здобування інформації.
— Як змінилися оснащення та підготовка військових розвідників з початком бойових дій?
— Ми швидко освоїли безпілотні літальні комплекси. Нині в нас доволі широка лінійка БПЛА, які застосовуються за різним призначенням. Ба більше, вже є система підготовки фахівців за цим напрямом. Житомирський військовий інститут готує таких спеціалістів. Також, за останні 5 років, вітчизняні напрацювання дозволяють нам розширити спектр засобів радіоелектронної розвідки.
— Чи можете розповісти про окремі успішні операції нашої воєнної розвідки з викриття ворожих задумів?
— У березні цього року ми чітко встановили плани і заходи РФ щодо нарощування угруповань військ біля нашого кордону. Це дозволило вчасно відреагувати на всі ті заходи, які проводила Росія. Воєнні розвідники зробили свій внесок і під час боїв за Донецький аеропорт, і під час спецоперацій на Кримському півострові, але багато інформації буде розкрито лише згодом. Головне управління розвідки також бере участь у нейтралізації загроз для громадян України за кордоном. Цього року ми вперше провели заходи щодо евакуації наших громадян із Сирії, Афганістану.
— Які завдання наразі серед пріоритетних?
— Це національна безпека держави, забезпечення достовірною, упереджувальною інформацією керівництва держави та війська. Будемо працювати над удосконаленням структури відповідно до Закону «Про розвідку». Відбуватиметься подальше переоснащення підрозділів новітніми засобами розвідки. Також це перехід на стандарти НАТО та розширення співпраці з партнерами.
— Якщо говорити про ідеал, то якою, на Вашу думку, має бути сучасна українська воєнна розвідка?
— Головними складовими розвідки і системи національної безпеки загалом є безперервність ведення, добування та доведення достовірної інформації. Треба знати плани противника, щоб своєчасно ухвалити рішення щодо нейтралізації загрози. І, звісно, упередження, це стосується не тільки інформації про наявні плани, а й упередження в діях з нейтралізації загрози, яка може постати перед Україною.
Підготував Дмитро ЗАВТОНОВ
