Йдеться вже не просто про окремі пожежі на нафтопереробних заводах (НПЗ), а про послідовне виведення з ладу виробничих потужностей, порушення…
103 роки тому, 5 вересня 1918 року, радянський уряд ухвалив Декрет про червоний терор, який ставив завдання боротьби з контрреволюцією. «Класових ворогів» масово ізолювали у концентраційних таборах, а «осіб, причетних до білогвардійських організацій, змов і заколотів» знищували. Цей документ лише закріпив політику, до якої з самого початку вдавалися більшовики. Ватажки революції особисто наполягали на необхідності посилити терор і вбивства «підлих змовників проти влади робітничого класу й найбіднішого селянства». Були створені робочі й селянські революційні трибунали, Надзвичайна комісія з боротьби з контрреволюцією й саботажем, яким надали необмежені права з виявлення ворогів революції.
Жертвами політики «червоного терору» ставали не тільки колишні чиновники, генерали, духовні особи, представники купецтва й аристократії, а й прості ремісники і селяни. За різними даними, упродовж 1918–1919 років було знищено від кількох тисяч до понад півтора мільйона осіб.
В Україну «червоний терор» був привнесений ще раніше – у січні 1918 року. Загони колишнього царського офіцера, який переметнувся у більшовицький табір, Муравйова, що штурмом взяли Київ, влаштували у місті справжню різанину. З цього часу насильство і терор стали основними методами утвердження в Україні радянської влади. І попри те, що згодом офіційно «червоний терор» був припинений, насправді тривав і надалі – у 30-ті, 40-ві, 60-ті й навіть у порівняно недалекі 80-ті роки. Змінювалися тільки його методи.
Пам’ятаймо про загублені життя і звірства проти людяності, що були породжені ідеєю комунізму, експортованою в Україну більшовиками.
У результаті відкриття в Україні раніше засекречених сховищ та архівів колишнього КДБ стали відомі подробиці злочинів та прізвища більшовистських діячів, які втілювали у життя політику «червоного терору» у Києві та інших містах нашої країни. Докладно про це читайте в інтерв’ю – дослідженні АрміяInform.
