Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
Реагуючи на слова українського Президента Володимира Зеленського про Програму будівництва українських Військово-Морських Сил і, зокрема, бази ВМС у Бердянську, Росія вже заявила, що вона проти мілітаризації Азовського моря.
Подібні заяви — повне лицемірство, адже, захопивши Крим і збудувавши в Керченській протоці міст, окупант суттєво обмежив рух іноземних суден, чим фактично заблокував судноплавство в цьому регіоні. Тепер потрапити в Азовське море можна лише після отримання дозволів від російських загарбників.
Крім того, в акваторії Чорного моря росіяни значно збільшили чисельність власних бойових кораблів, а тимчасово окупований кримський півострів наповнили військами й озброєнням. Час від часу Росія закриває чималі ділянки моря для проведення військових маневрів, бойових стрільб і пусків ракет. Подібні дії ведуть до того, що територію міжнародного судноплавства окупант реально перетворив на внутрішню водойму, в якій робить усе, що забажає.
Щоб хоч якось протидіяти російській експансії в чорноморському регіоні, Україна проводить тут спільні міжнародні військові навчання і намагається долучити до них союзників — країни Північноатлантичного альянсу. Як приклад — масштабні військові маневри Sea Breeze, які вже кілька років поспіль проходять у Чорному морі і на прибережних полігонах. Цьогоріч у них взяли участь три десятки держав, які відрядили на навчання майже 30 кораблів і суден, понад три десятки літаків і вертольотів і більше ніж три тисячі військовослужбовців.
Присутність у регіоні кораблів країн НАТО є реальним стримувальним чинником проти російської агресії, а питання розблокування Чорноморського й Азовського узбереж є частиною деокупації Криму. За словами Президента України Володимира Зеленського в інтерв’ю українським журналістам з Криму 19 серпня 2021 року: «Україна збільшує присутність флоту союзників з країн НАТО в акваторії Чорного й Азовського морів. Це не тільки питання Sea Breeze, це і постійна робота, співпраця нашого Міністерства оборони з США та країнами Євросоюзу. Також у нас є реальні домовленості в цьому напрямі з Туреччиною та Великою Британією», — наголосив глава держави.
https://www.president.gov.ua/news/v-ukrayini-do-2035-roku-planuyetsya-pobuduvati-novij-vijskov-70149
Слова про «присутність флоту НАТО в акваторії Чорного й Азовського морів» в Росії сприйняли, як загрозу їхній гегемонії в регіоні. Тим більше, що зовсім «свіжим» у пам’яті є рейс британського есмінця HMS Defender через води, які росіяни вважають своїми. Росіяни очікують, що таких випадків буде чимало, особливо якщо військові кораблі НАТО візьмуть курс в Азовське море, прохід до якого Москва вже захопила.
Чи насправді вільний прохід кораблів у Азов?
Проходження військових кораблів через Керченську протоку регламентується Договором між Україною і Російською Федерацією про співпрацю у використанні Азовського моря і Керченської протоки від 2003 року. Але те, що росіяни вже давно нехтують цим Договором, стало зрозуміло після захоплення в листопаді 2018 року двох наших МБАКів («Бердянськ» і «Нікополь») і буксира «Яни Капу».
Окупанти й сьогодні заявляють, що статус Азовського моря є відкритим, «ніхто нікого й ні в чому не обмежує», проте прохід у нього регламентований російським Міністерством транспорту, який передбачає лоцманську проводку, і її забезпечує суто цивільна структура. Але з огляду на небезпеку проведення диверсій на стратегічних морських об’єктах, кожне цивільне судно росіяни розглядають як ймовірний носій диверсійних сил. Тому судна ретельно обстежують і супроводжують військові та прикордонні кораблі й катери.
Росіяни заявляють, що і військові кораблі, і не лише українські, вони можуть пропустити через Керченську протоку (хоча ми бачили абсолютно зворотні дії. — Авт.).
У вересні 2018 року через протоку в Азовське море пройшли два кораблі ВМС України — пошуково-рятувальне судно «Донбас» і буксир «Корець». Україна заявила, що «не просила дозволу у країни-агресора, а реалізувала своє право на вільне плавання по Керченській протоці й Азовському морю згідно з Конвенцією ООН і міжнародним угодам».
Росіяни не стали перешкоджати проходу українських кораблів, але приставили до них у супровід кілька своїх. Крім того, вони заявили, що українці нібито запросили у Росморпорту дозвіл на прохід в Керч-Єнікальському каналі і звернулися у кримські служби за лоцманською підтримкою. У ВМС України підтвердили, що скористалися послугами керченського лоцмана, але не платили йому.
Наступний перехід українських кораблів у Азовське море був невдалим. Корабельно-катерна група у складі артилерійських катерів «Бердянськ» і «Нікополь» і буксира «Яни Капу» була атакована росіянами. Під час інциденту українські кораблі спробували пройти через Керченську протоку, однак під час підходу до судноплавного каналу були перехоплені російською береговою охороною, один з кораблів якої здійснив навал на український буксир, намагаючись його потопити.
Після проходу до якірної стоянки перед Керченським мостом українські кораблі були заблоковані, а коли вони спробували лягти на зворотний курс в Одесу, російські сили почали переслідування й застосували по них зброю в нейтральних водах, після чого кораблі були захоплені й відконвойовані в Керченський порт. Кілька українських моряків дістали поранення, а також всі 24 члени екіпажів були заарештовані російською владою.
Французькі катери — маячня від Лаврова
Про ці два випадки проходу через Керченську протоку військових кораблів відомо світовій спільноті. Проте Росія словами свого міністра закордонних справ Лаврова заявляє, що у вересні 2018 року через Керченську протоку до українських берегів пройшли два французькі військово-морські катери.
http://k-politika.ru/kiev-i-nato-gotovyat-udarnye-placdarmy-na-azovskom-more/
Інформації про такий прохід та що це були за «французькі військово-морські катери» немає жодної. Невідомо, де її взяв російський голова МЗС, але він стверджує, що ці катери безперешкодно пройшли через протоку й направились саме до українських берегів.
Далі російське видання «Политический калейдоскоп», посилаючись на Лаврова, розповідає, що невідомо, чи повернулися ці катери назад. Тобто, створивши в протоці такий «пропускний режим», що навіть «чайка непоміченою не пролетить», росіяни заявляють, що їм невідомо, чи проходили з Азовського моря в Чорне два французькі військово-морські катери, а раз не виходили — то кораблі НАТО вже є в Азовському морі й перебувають там майже три роки…
Вважаю, що ця заява — повна маячня, яку часто можна почути від голови російського зовнішньополітичного відомства.
Військові експерти цього російського інтернет-видання схиляються до думки, що кораблі НАТО в Азовському морі — це ще й цілком реальне майбутнє. Але «прориватись» туди силою через Керченську протоку (добровільно росіяни їх не бажатимуть пропустити і це однозначний натяк. — Авт.) українці і їхні союзники не стануть. Малі ракетні катери і невеликі патрульні кораблі НАТО можуть бути доставлені в цю морську акваторію сушею.
Тобто чогось «серйознішого» за «москітів» Україна на Азові не матиме, тому жодної небезпеки для Росії це не становитиме… за винятком нового берегового протикорабельного комплексу (ПКК) РК-360МЦ «Нептун», ракети якого здатні вражати ціль на три сотні кілометрів. Один з дивізіонів «Нептунів» уже у 2022 році буде розміщений під Бердянськом. Це дозволить тримати під прицілом практично всю акваторію Азовського моря і Керченську протоку, зокрема і Кримський міст.
Також на озброєння ВМС України нещодавно надійшли турецькі ударні безпілотні комплекси Bayraktar TB2. Їхні можливості росіяни чудово побачили під час війни в Нагірному Карабаху.
Але найбільше Росія боїться того, що Україна у протистоянні за Чорне і Азовське моря матиме підтримку багатьох союзників. І це стосується не лише країн НАТО. Перебуваючи з візитом у Молдові, Президент України виступив із заявою-закликом посилити взаємодію між причорноморськими країнами по лінії військово-морських сил з метою подолання безпекових викликів у регіоні: «Ми пропонуємо нашим колегам — і Румунії, і Молдові — також долучитись до цієї ініціативи», — заявив Президент України. Крім того, за його словами, Україна послідовно виступає за посилення присутності в регіоні Чорного моря сил і засобів країн – членів НАТО, розширення програм спільних навчань та тренувань.
Тож кораблі країн Північноатлантичного альянсу на захисті свободи судноплавства в Керченській протоці та в Азовському морі незабаром може стати новою реальністю. Поки що це звучить, як страшний сон для Москви, але до його втілення залишилось недовго.
