У Києві суд визнав винним заступника директора приватного коледжу за схему виготовлення фальшивих довідок про навчання в аспірантурі для військовозобов’язаних. Вирок ухвалив Солом’янський районний суд…
Виставки, тематичні уроки, історико-пізнавальні екскурсії, конкурси малюнків, видання інформаційно-просвітницького збірника та навіть зйомка анімаційного мультфільму «Як козаки Івана Богуна Вінниччину боронили» та багато чого іншого. Такі заходи запланувала провести Вінницька ОДА до кінця року в області, аби відзначити 370-річчя героїчної оборони краю Іваном Богуном та вшанувати легендарну постать козацького полковника.
Варто зауважити, що рішення облдержадміністрації стало підсумком активної позиції громади міста та переговорів ініціативної групи зі спорудження пам’ятника Івану Богуну у Вінниці з обласним керівництвом.
— Украй важливо показати приклад єдності обласної й міської влади та громадянського суспільства в питанні збереження національної пам’яті, — прокоментував Володимир Барцьось, громадський діяч, член Історичного клубу «Холодний Яр», представник громадської ініціативи «Збудуємо перший пам’ятник у Вінниці Івану Богуну». — Вшанування визначного борця за незалежність України, оборонця Вінниці й Вінниччини Івана Богуна сприятиме зміцненню національної свідомості громадян, традицій української державності та національно-патріотичного виховання українців.
Також планується започаткувати обласні спортивні змагання з національних видів єдиноборств та бойових мистецтв імені Івана Богуна (бойовий гопак, спас, козацький гарт тощо), щорічний фестиваль козацької пісні «Козацька слава» тощо.
— Реалізація цих заходів допоможе нам не лише нагадати якомога більшій кількості людей про героїчні сторінки в історії боротьби українського народу за незалежність, — додав Володимир Барцьось. — Це дасть змогу зберегти та розвивати місця національної пам’яті, здійснювати наукові дослідження, а також популяризувати бренд Вінниччини як «Край козацької слави» завдяки історико-культурному туризму.
Майже три десятиліття у Вінниці триває кампанія за спорудження пам’ятника Богуну. Проте й досі залишається не розв’язаним питання встановлення у Вінниці пам’ятника наказному гетьману, Вінницькому-Кальницькому полковнику, військовому та державному діячу України Івану Богуну. Ще 13 років тому Вінницька міська рада ухвалила рішення відповідно до якого Управлінню містобудування і архітектури було доручено організувати підготовку документів і клопотань, необхідних для розміщення монумента Івану Богуну загальнодержавного значення.
— Від початку 90-х років минулого століття до міських органів самоврядування Вінниці регулярно звертаються мешканці міста і області, представники спілок урбаністів, архітекторів, письменників, художників, численні громадські організації тощо, триває громадська кампанія за спорудження у місті пам’ятника українському національному герою, — зауважив Володимир Барцьось. — Проте міська влада змогла лише найменувати площу іменем Богуна. Питання встановлення пам’ятника до сьогодні жодним чином не вирішено.
Натомість активна громадськість Вінниччини у травні цього року встановила символічний камінь Івану Богуну на місці історичної битви, де й планується встановити пам’ятник видатному українцеві. Камінь виготовлено за благодійні пожертви учасників ініціативної групи.
Окрім того, у червні було презентовано концепцію пам’ятного комплексу та ескізний проєкт майбутнього пам’ятника, розроблені громадською організацією «Дослідницька студія «Ґрехіт». Ця концепція створена на базі пропозицій, тематичних обговорень, круглих столів і презентацій та усіх попередніх заходів в межах громадської кампанії. Центром композиції має бути постать Богуна на коні (на п’єдесталі) з пірначем — атрибутом влади полковника війська української козацької держави. П’єдестал повинен бути в центрі відкритої площі. Фонами на фасаді розлогого сходинкового маршу за фігурою І. Богуна повинен стати горельєф реконструйованої мапи м. Вінниці середини ХVІІ ст., де відбувалась безпосередня оборона, горельєф людей — військових і містян, які мають показати політичне і соціальне обличчя тогочасного міста.
Зі свого боку заступник Вінницького міського голови на запит від ГО «ДС «Ґрехіт» повідомив, що наразі розпочато розроблення комплексної концепції забудови земельної ділянки, де у 2000 роках передбачалось спорудження монумента Богуну, з урахуванням спільних інтересів територіальної громади Вінниці та приватних інвесторів. Тож піднімати питання підготовки рішення про встановлення пам’ятника до затвердження концепції міська влада вважає передчасним.
— Якщо понад 25 років громада ставить перед міською владою це питання, то вважаю це не «передчасним», а вже дуже запізнілим питанням, явно не на користь справі вшанування борців за незалежність України у нашому місті, — підсумовує Володимир Барцьось. — Особливо це актуально саме сьогодні, коли українська нація відстоює свою територіальну цілісність держави, суверенітет у війні з російською агресією. Тому збереження і розвиток нашої національної ідентичності, пам’яті, плекання славетних героїчних сторінок і традицій державотворення козацької доби, доби Івана Богуна, це питання має бути в пріоритеті органів державної влади та місцевого самоврядування.
Тож вінничани та мешканці області здаватись не планують. Буквально днями громадська організація ветеранів російсько-української війни з Іллінецької громади надіслала Вінницькому міському голові та голові Вінницької облдержадміністрації звернення «За пам’ятник Івану Богуну». До речі, Богун очолював Кальницький полк, до якого якраз і входило містечко Іллінці.
Довідка ІА
Як Богун Вінницю від поляків урятував
Героїчну сторінку в історію боротьби українського народу за незалежність вписали вінничани у березні 1651 року, коли під час оборони міста 3-тисячним козацьким полком під проводом полковника Івана Богуна було вщент розгромлено 20-тисячне польське військо.
У боях під Вінницею Богун уперше найбільш масштабно проявив свої здібності воєначальника. Залишивши частину свого війська у місті, Богун з рештою вирушив назустріч магнатові Речі Посполитої Лянцкоронському з добірною шляхетською кіннотою. Після нетривалої сутички козаки в удаваній паніці почали відступати до укріпленого по той бік Бугу монастиря, у такий спосіб заманивши під час бою кінноту Речі Посполитої на Південний Буг, де крилаті гусари потрапили до завчасно підготованої пастки (козаки перед боєм прорубали в кризі ополонки, притрусивши їх сіном та прикрили снігом, щоб не було видно). Сам Лянцкоронський ледве врятувався від такої смерті.
Незабаром з’явився і гетьман Речі Посполитої Калиновський. Він обложив Вінницю та почав штурм. Проте великого успіху це не принесло.
У цей час підійшли надіслані на поміч гетьманом Хмельницьким козацькі загони на чолі з уманським полковником Йосипом Глухим і полтавським — Мартином Пушкарем. Дізнавшись про підкріплення, військо Речі Посполитої в паніці відступило, залишивши весь свій обоз.
