Саме таким шляхом скористався Сергій — військовослужбовець 152-ї окремої єгерської бригади. Про своє рішення добровільно мобілізуватися, службу у різних підрозділах та повернення до війська він розповів…
Напередодні професійного свята військових зв’язківців наш кореспондент завітав до Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут (ВІТІ) — вишу, де готують офіцерів-зв’язківців.
Наскільки змінилась їхня підготовка з початку агресії РФ? Як у 2014 році готували офіцерів-зв’язківців для бойових бригад? Та представники якої країни приїжджали до нас, аби навчати українських військових?
На ці й інші запитання кореспонденту АрміяInform відповіді давав заступник начальника кафедри телекомунікаційних систем та мереж ВІТІ полковник Тарас Гурський.
У 2014 році навчання проводили американські інструктори — представники корпорації «Харріс»
— Від початку агресії РФ система підготовки військових зв’язківців в Україні змінилася кардинально. Станом на початок 2014-го тривав процес цифровізації стаціонарної компоненти системи зв’язку та автоматизації ЗСУ. Мобільну ж компоненту фактично представляли аналогові системи переважно радянської доби. Як тільки налагодили централізоване постачання у війська цифрових радіозасобів для побудови тактичних систем зв’язку, наші викладачі почали переорієнтовуватись на нову техніку й оновлювати навчальні програми. У 2014-му у ВІТІ організовано систему курсів для призваних із запасу за мобілізацією й діючих офіцерів. Серед мобілізованих були і люди поважного віку, яких іноді вчили елементарної роботи з комп’ютером, — згадує викладач.
За його словами, на початку бойових дій першими замість аналогових радянських радіостанцій у війська почали постачати засоби транкінгового зв’язку виробництва компанії «Motorola».
— Ці засоби зв’язку протиударні й захищені від проникнення води, з підтримкою шифрування інформації. А їхня ціна — на порядок нижча сучасних військових радіозасобів. І для тих часу й ситуації це був непоганий варіант для війська. Тож ми вчили офіцерів і курсантів налаштування системи транкінгового зв’язку, розгортання ретрансляторів з антенно-щогловими пристроями для забезпечення максимальної ефективності зв’язку. Також тоді до ЗСУ почали надходити перші партії ультракороткохвильових (УКХ. — Ред.) радіостанцій «Harris», — додає Тарас Гурський.
Він розповідає, що тоді влітку у ВІТІ відкрили курси для офіцерів-зв’язківців, які займалися налаштуванням цих засобів і підготовкою користувачів роботи з ними.
— Тренінг проводили американські інструктори — представники корпорації «Harris». Вони навчали спочатку викладачів ВІТІ, інструкторів Навчального центру військ зв’язку в Полтаві і начальників зв’язку військових частин, куди пішли перші поставки американських радіостанцій. Наші викладачі навчали налаштування й експлуатації цих зразків курсантів, мобілізованих та діючих офіцерів з військ, — зазначає співрозмовник.
Викладачі вишу виїжджають у відрядження на навчання в закордонні підприємства, що виробляють засоби зв’язку
Полковник Гурський зауважує: курсанти, яких достроково випускали в лютому 2015-го, вже мали достатні практичні знання з новітніх систем і засобів зв’язку, що використовували у війську.
— Наш випускник тоді вже міг налаштувати і правильно застосовувати засоби «Motorola», УКХ-радіостанції «Harris», термінали супутникового зв’язку. Спершу вони телефонували викладачам, консультувались з приводу проблемних питань на практиці. Так розпочалося впровадження досвіду АТО/ООС у навчальний процес на кафедрі, — стверджує офіцер.
З 2014 року підготовка із загальних, фундаментальних дисциплін, як-от вища математика, фізика, теорія електричних кіл, теорія електричного зв’язку — майже не змінилась.
Ті ж предмети, де вивчають військову техніку зв’язку, організацію зв’язку — отримали кардинальні зміни, оскільки оновилася система зв’язку у військах та принципи її побудови. За його словами, на кафедрі телекомунікаційних систем та мереж ВІТІ навчально-матеріальна база відтоді оновилась практично повністю.
— З 2014-го, окрім згаданих засобів зв’язку, на озброєнні і в навчальному процесі з’явились сучасні засоби радіорелейного й супутникового зв’язку, телекомунікаційні комплекти оперативного розгортання робочих місць командирів та офіцерів штабів на пунктах управління різного рівня, комплексні апаратні зв’язку й модернізовані командно-штабні машини. Більшість з переліченого повністю або частково виготовляється в Україні. В інституті створено батальйон забезпечення навчального процесу на базі бригади зв’язку у Семиполках. Торік введено в експлуатацію навчально-тренувальний комплекс на території інституту. Це дозволило значно підвищити якість підготовки офіцерів-зв’язківців у польових чи наближених до таких умовах… Власне, маємо впевнено балансувати між тим, що командування Військ зв’язку та кібербезпеки і командири військових частин вимагають від нас готувати якісного фахівця з військового зв’язку, а з іншого боку маємо відповідати високому рівню вишу 4-го рівня акредитації, — підкреслює Тарас Гурський.
Він зазначає, що нині викладачі вишу виїжджають на навчання під егідою НАТО, закордонні відрядження до закордонних і вітчизняних підприємств, де виробляють засоби зв’язку, які використовують у ЗСУ:
— Наші офіцери проходять там підготовку. А працівники тих заводів приїжджають до нас з метою навчання. Найкращих курсантів відряджаємо за кордон у ці підприємства, щоб вони бачили, як проєктують, виготовляють, ремонтують радіостанції, перевіряють перед відправленням замовнику.
«Випускник ВІТІ, як відслужить у війську, у цивільному житті точно знайде гідну роботу»
Розмова переходить до перспектив, що можуть очікувати на війська зв’язку.
— Якщо казати про УКХ-зв’язок, тобто тактичний зв’язок на полі бою, який використовують усі — від командира відділення до комбрига, то він нині переважно організується з використанням засобів «Motorola». Їхній основний недолік — робота тільки на фіксованих частотах і у достатньо вузькому робочому діапазоні частот, що не дає можливості стійко працювати в умовах впливу засобів радіоелектронної боротьби противника. Відповідно, «Motorola» з часом має перейти на службу в тилові частини й підрозділи забезпечення. У бойових частинах на озброєнні повинні бути професійні військові радіостанції («Харріс». — Ред.). В ідеалі, звісно, щоб розвивалась вітчизняна промисловість і в Україні могли виготовляти власні радіостанції військового призначення… Якщо ж говорити про короткохвильовий зв’язок, який передбачає роботу на відстані сотень і тисяч кілометрів, то, наскільки мені відомо, забезпечення військ радіостанціями виробництва тієї ж компанії «Harris» майже завершене, — зазначає офіцер.
Випускники-зв’язківці ВІТІ отримують фундаментальні базові знання у галузі телекомунікацій і радіотехніки, ознайомлюються з тим, як влаштовані системи мобільного зв’язку й безпроводового доступу будь-яких стандартів: теорія, можливості, напрямки розвитку.
— Значна частина менеджерів топрівня у потужних компаніях на ринку телекомунікацій, наприклад, «Укртелеком», «Лайфселл» — це наші випускники, які завершили службу у ЗС України і звільнились у запас. Тому випускник ВІТІ після того, як відслужить у війську, в цивільному житті точно знайде гідну роботу за фахом, — підсумував полковник Тарас Гурський.
