Саме такою можливістю скористалася військовослужбовиця 152-ї окремої єгерської бригади з позивним «Ніка». Про свій військовий шлях та повернення до війська вона розповіла кореспонденту АрміяInform. Бажання…
Кабінет Міністрів України схвалив проєкт Закону України «Про засади державної політики перехідного періоду», у якому принципово пропонується закріпити на рівні закону визначення Російської Федерації як держави-агресора та держави-окупанта.
Про це інформує Урядовий портал.
Проєкт закону розроблений на виконання Указу Президента України від 2 червня 2021 року, яким введено у дію рішення Ради національної безпеки «Про деякі питання активізації процесу мирного врегулювання ситуації в Донецькій і Луганській областях». Згідно з документом, уряд протягом двох місяців мав підготувати законопроєкт про впровадження на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей правосуддя (юстиції) перехідного періоду. Наступний крок — внесення законопроєкту у встановленому порядку на розгляд Верховної Ради.
Окрім того, проєкт закону розроблений на виконання: пункту 21 Плану законопроєктної роботи Верховної Ради України на 2021 рік; кроку 70 Плану пріоритетних дій уряду на 2021 рік; Указу Президента від 24 березня 2021 року щодо введення в дію рішення РНБО «Про Стратегію деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя».
«Основний запит суспільства — справедливість та визначеність. Як з боку громадян України, які опинилися в окупації і по суті є заручниками російських окупаційних режимів, так і для всієї України та міжнародних партнерів. З 2014 року, з початку збройної агресії Російської Федерації проти України, було ухвалено низку різних законів, які були спробами відповіді на неї. Чинне законодавство містить велику кількість неузгодженостей як в термінах, так і в підходах, для багатьох створюють враження непослідовності державної політики. Існує нагальна потреба окреслити конкретний перелік заходів, які здійснює держава в процесі деокупації та реінтеграції. При цьому не може бути зроблено жодних поступок державі-агресору в питаннях територіальної цілісності та державного суверенітету України. І наш законопроєкт є рамкою державної політики в цьому напрямку», — наголосив Віцепрем’єр-міністр України — міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексій Резніков.
Він зазначив, що проєкт закону базується на принципах ООН в частині перехідної юстиції, відповідає стандартам та критеріям ОБСЄ —Копенгагенським стандартам і, насамперед, розроблений виключно спираючись на державні інтереси нашої країни. «Окрема подяка всім громадським організаціям, експертам, посадовцям та нашим міжнародним партнерам, які долучилися до напрацювання цього вкрай важливого документа», — додав Олексій Резніков.
У документі принципово пропонується закріпити на рівні закону визначення Російської Федерації як держави-агресора та держави-окупанта.
Ключові цілі документа:
1) визначити базові засади («червоні лінії») деокупації та реінтеграції;
2) уніфікувати підходи як щодо тимчасово окупованих частин Донецької і Луганської областей, так і щодо Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Ці території є тимчасово окупованими територіями, на яких діють окупаційні сили та окупаційні адміністрації Російської Федерації;
3) впорядкувати та осучаснити наявну профільну термінологію, а також запровадити поняття, які розкривають його новели — терміни: перехідна юстиція, конвалідація, тимчасова окупація, окупаційні сили та окупаційні адміністрації Російської Федерації, політико-дипломатичні та санкційні заходи, контактна лінія, сталий мир, реінтеграція тимчасово окупованих (деокупованих) територій та їхніх мешканців;
4) розподілити регулювання на конфліктний та постконфліктний періоди, що дозволить визначити певний алгоритм дій держави під час реінтеграції тимчасово окупованих (деокупованих) територій та їхніх мешканців, деокупації тимчасово окупованих територій, включаючи питання демілітаризації та роззброєння, розв’язання гуманітарних проблем, відновлення правосуддя тощо;
5) посилити соціальний зв’язок з тимчасово окупованими територіями;
6) запровадити елементи перехідної юстиції, зокрема відповідальність за правопорушення, пов’язані з тимчасовою окупацією, обмеження щодо обрання та призначення на посади громадян України, які були долучені до діяльності окупаційних сил та окупаційних адміністрацій Російської Федерації, заходи з розбудови сталого миру та заходи неповторення окупації;
7) запровадити інститут конвалідації правочинів, що були вчинені на тимчасово окупованих територіях;
8) створити передумови формування кадрового резерву для роботи на деокупованих територіях;
9) встановити обмеження щодо обігу валюти держави-агресора протягом перехідного періоду;
10) визначити подальший розвиток для пакета законопроєктів про перехідний період, що нині розробляє Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.
Важливим завданням законопроєкту є запровадження інструментів стратегічного планування й закріплення основних цінностей для державної політики перехідного періоду: пріоритет людини (її гідності, прав і свобод) в поєднанні з недоторканністю державного суверенітету та територіальної цілісності.
Довідково.
Проєкт Закону України «Про засади державної політики перехідного періоду» розробляли з 9 вересня 2020 року.
У грудні 2020 року законопроєкт було направлено для опрацювання 166 зацікавленим державним органам, міжнародним організаціям, науковим установам та громадським об’єднанням. Було отримано 110 відповідей загальним обсягом понад 1 тис. сторінок, опрацювання яких завершилось у квітні 2021 року.
28 травня 2021 року друга редакція законопроєкту була направлена на урядове погодження.
Під час урядового погодження було отримано 160 зауважень від 37 державних органів. За результатами трьох узгоджувальних нарад 14 липня 2021 року були опрацьовані всі зауваження та зняті всі застереження.
У червні урядовий проєкт Закону України «Про засади державної політики перехідного періоду» направлено до Європейської комісії «За демократію через право» (Венеційської комісії) для отримання експертного висновку.
