Саме офіцери планують операції, приймають рішення в критичних ситуаціях, відповідають за особовий склад і ведуть підрозділи до виконання бойових завдань. Саме таких офіцерів готує…
22 липня 2014 року українські війська під час запеклих боїв із застосуванням стрілецької зброї, гранатометів, важкої бронетехніки та авіації визволили місто Сєвєродонецьк. Операція тривала кілька днів. На превелике щастя, українські військові не зазнали втрат.
Мирне життя в оселі містян повернули бійці батальйонів «Луганськ-1», «Донбас», «Чернігів» та «Айдар», а також 24-ї, 30-ї, 51-ї та 95-ї бригад Збройних Сил України.
Підрозділи атакували незаконні збройні формування «ЛНР» з двох боків. У другій половині дня дві колони українських військ — одна з боку Старої Краснянки, а друга з Варварівки — увійшли в місто.
Місцеві зустрічали наших армійців із національною символікою й гаслами «Дякуємо!»…
Сєвєродончанка Тетяна Б.: «Я не знаю, що відчула. Божевільний стан. Незрозумілий і незрівнянний ні з чим. Вийшла на вулицю — там перші машини — «бобіки», автобуси, всі брудні, у пилюці, прапори висять українські. Я почала кричати, махати, плакати… А потім був мітинг на площі. Ми йшли пішки, кому могли — повідомляли дорогою. Вже стояли вояки, їм вручали хліб-сіль. Вони стоять змучені. Але в них не було розслабленості… Весь мітинг зайняв хвилин 15. Пам’ятаю — бабусі-дідусі прибігли, хто сигарети пхав бійцям, хто гроші, хто шоколадку…». Ольга Лішік: «…Я думала, що ніколи більше не одягну вишиванку, тому що мене просто вб’ють за це. Коли нас звільнили, люди почали настільки захоплено й усвідомлено сприймати свою символіку, дорожити нею…. З шостої ранку були дуже сильні бої і вибухи… Скло тремтіло на вікнах. І десь о 13.00 все припинилося. Гриміло десь на околицях, але вже сказали, що все. Як прикмета війни — рація «Зело». Напевно, у всіх вона стояла. Кожен перемовлявся і всі слухали цих сепаратистів, щоб розуміти хоча б, що у них на думці. Спочатку була тиша повна. Потім вони почали говорити «Не може бути», почуття розчарування, істерики, паніки і згодом…. тиша. Всі зрозуміли, що це не просто так…». Ось як згадують вони події того дня:
Довідково. У Сєвєродонецьку нині розміщено Луганську обласну військово-цивільну адміністрацію.
Того ж дня українські підрозділи зайшли в Попасну
Від російського ярма того ж дня звільнили промислове містечко Луганщини — Попасну. Сили АТО здійснили три штурми міста, і лише третій виявився вдалим. Тоді українська артилерія завдала потужного удару по укріпленнях та лігвах ворога. Над адміністративними будівлями замайоріли українські прапори.
