У війську вже є багато цифрових систем. Але їхня ефективність залежить не лише від розробників. Навіть найкращий інструмент не працює сам по собі — його треба…
Розмірковуючи над цим питанням, експерти під час оборонного форуму в Одесі визначили, чого саме потребують вітчизняні танки наразі і чи взагалі цим бойовим машинам є місце в майбутньому.
Панцерна візія для нашого війська
— Україні потрібно розвивати основний бойовий танк. Проте слід розуміти потреби, які неможливо оцінити без визначення загроз. А їх визначає стратегія, що лягає в основу доктрини. Україна дійсно потребує танків з огляду на російську агресію. США у 2013 році вивели всі панцерники з Європи. Але у 2014-му повернули їх через події в Україні, — зауважив старший науковий співробітник Центру вивчення європейської політики (Польща) Рей Вуйсік.
Тож, яким має бути сучасний український танк? На думку підполковника запасу ЗСУ, представника Науково-виробничого підприємства «Енергія 2000» Миколи Саламахи, він обов’язково повинен мати:
– багатоканальні засоби прицілювання з оптичним, тепловізійним і телевізійним каналами;
– канал керування ракетним озброєнням і лазерний вказівник цілей;
– комп’ютерну систему керування вогнем з відкритою архітектурою, яка забезпечить стрільбу снарядами й ракетами;
– обладнання для ведення бою із закритих вогневих позицій, що, зі свого боку, потребує відповідної підготовки екіпажів;
– системи керування вогнем танка і БМП мають передавати дані в автоматизовану систему керування тактичного рівня;
– наявність автоматизованої системи діагностики стану бойової машини, що передає інформацію в систему керування тактичного рівня (тобто командири в умовах реального часуповинні мати змогу бачити стан машини);
– забезпечення ремонтопридатності бойових машин у польових умовах;
– оптимізація процесу заміни акумуляторних батарей (нині потрібен весь екіпаж і півгодини на їх заміну, а в ідеалі слід витрачати максимум 5 хвилин);
– оснащення кондиціонером допоміжного енергоагрегата, наявність камери заднього огляду для механіка-водія.
Отже, змін потребує все: філософія, дизайн і конструкція бронетехніки. Чи спроможні українські виробники задовольнити запит війська? За словами генерального конструктора Харківського конструкторського бюро з машинобудування імені Морозова Володимира Жадана, відповідь на це запитання — так. Але є нюанси.
Каліберна уніфікація
—Як відомо, перш ніж почати роботу, формують технічні вимоги.Отже,є запитання: якою є стратегія ЗСУ? Річу тім, що основна проблема, з якою ми зіткнулися під час конструювання, це забезпечення боєприпасами натовського калібру. Чи є гарантія, що ми створимо сучасний танк, вкладемо значні кошти, а як справа дійде до випробувань, то нам не скажуть, що боєприпасів немає?—роздумує Володимир Жадан.
Зі свого боку полковник Сергій Собко зауважив, що насправді очікування військових куди приземленіші.
— Системи, які покращують ситуаційну обізнаність екіпажів, командирів підрозділів на фронті, засоби зв’язку й комунікації, сумісні з іншими підрозділами, тощо — це, звісно, теж важливо. Але пріоритет для людей — захист і озброєння. Близько півтора року тому мої колеги, у минулому заступники командирів механізованих і танкових батальйонів з озброєння, у межах отримання наукового ступеня в Національному університеті оборони України імені Івана Черняховськогопровели експертне опитування. Залучили понад 100 осіб — екіпажі танків, БМП, командирів взводів, рот, батальйонів. Мета дослідження — визначення пріоритетних характеристик танків таінших бойових машин. У результаті практично всі називали дві пріоритетні характеристики: перше—це озброєння (мається на увазі здатність виявляти та уражати цілі противника вдень і вночі в різних умовах обстановки далі, ніж це може зробити ворог, а також використовуючи вдосконалені боєприпаси), друге — захищеність від мін та вогневого ураження противника, — розповідає полковник Сергій Собко.
Війна снаряда і броні ніколи не припиняється
За його словами, такі результати очікуваній небезпідставні. Чому? Він навів приклади зі свого досвіду.
— За 45 днів ведення активних бойових дій у липні-серпні 2014 року танкова рота, підпорядкована моєму батальйону 30-ї ОМБр, не зазнала жодних втрат бойових машин, всі 10 одиниць повернулися в пункт дислокації та відновлення після успішного виконання завдань. У січні-лютому 2015-го приблизно за такий же проміжок часу під час боїв за Дебальцеве танковий батальйон, який діяв у 30-й ОМБр, втратив 12 машин. Більшість цих втрат —через протитанкові ракетні комплекси РФ. Другий приклад — штурм Логвинового. Механізована рота у складі шести БМП-2 наближається до населеного пункту. Після перших декількох хвилин бою продовжувати вести бій з гармати з шести машин можуть лише дві, а згодом взагалі одна. І це не через невміння чи ненавченість екіпажів — то були досвідчені військові. Причина — проблеми з гарматою, — говорить військовий.— Адже, на мою думку, танки відіграватимуть важливу роль і нині, і в найближчому майбутньому, необхідно їх модернізувати, враховуючи бойовий досвід. А відповідь на запитання, яким же має бути танк 21 століття, проста — це той танк, який отримає добру оцінку від військових. Як її отримати? Дуже просто. Нехай ті, хто пропонує нам сучасні бойові машини,насамперед собі дадуть чесну відповідь, чи готові вони відправити своїх синів чи доньок на поле бою в цьому танку і з цим спорядженням?
Варто зазначити, що під час дискусії учасники неодноразово порушували питання щодо ідеального танка, але зійшлися на думці — у парадигмі боротьби снаряда і броніідеальний танк, мов вічний двигун, лише утопія. Наразі можливо лише на певний час створити захист від нинішніх загроз.
Фото: Віталій Солоний
