Усі пʼять суден поки що базуватимуться у Великій Британії, а після закінчення війни братимуть участь у розмінуванні акваторії Чорного моря…
Сьогодні – про уразливості російської БТГр (очима капітана СВ ЗС США Ніколаса Дж. Фіоре).
Отже, до уразливостей віднесені:
– відсутність сучасних засобів управління;
– пропускна здатність наявних мереж зв’язку не дозволяє оперативно інформувати про зміни обстановки, що суттєво ускладнює управлінську діяльність командирів взводів, котрі й без того не надто ініціативні;
– слабкий зв’язок між БТГр та НЗФ, що забезпечує її дії;
– використання проводових засобів зв’язку забезпечує чудове радіомаскування, але скупчення техніки зв’язку, рух посильних чудово видають КП БТГр для розвідки з повітря;
– жорстка централізація управління унеможливлює одночасні дії рот, взводів зі складу БТГр на різних напрямках;
– підрозділи БПЛА та РЕР перевантажені, зокрема виконанням завдань дозорів, що змушує висувати піхоту ближче до переднього краю для корегування вогню;
– постачання БТГр зі складів ЮВО на великі відстані робить комунікації уразливими та ускладнюватиме застосування БТГр у разі тривалих бойових дій.
Далі буде.
Першу частину «Як розбити російську БТГр?» читайте тут.
