Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
Сергій із зовсім неоригінальним, як для бойового медика, позивним «Док» служить п’ятий рік. Колоритний чоловік вправно зупиняє кровотечі чи витягає уламки, і так само вміло лікує ангіни. А ще постійно «надокучає» воїнам батальйону тренуваннями. «Перемир’я перемир’ям, а ворожі снайпери продовжують працювати», — відповідає серйозно, коли хтось починає скаржитись…
У цивільному житті дніпрянин жодного відношення до лікарської справи не мав, та й загалом став бойовим медиком зовсім випадково. Допомагав товаришу рятувати друга, зрозумів, наскільки благородною є така місія, за першої ж нагоди пройшов курси тактичної медицини, далі – ще одні… Та й так вже третю ротацію служить на посаді бойового медика гірських штурмовиків. До цього ж отримав потужний бекстейдж із різних військових спеціальностей.
— Різко подорослішав я ще на Майдані. Приїхав на столичний Хрещатик «за компанію» із товаришами, мені було 19. Саме тоді стало зрозуміло, що байдики більше не битиму і ось це «за компанію» повністю перевернуло мою свідомість. Та й багато друзів одразу після Майдану пішли служити – хто в добровольчі батальйони, хто за мобілізацією… Я стартував зі строкової, де остаточно визначився із бажанням підписати контракт. Потім служба в інженерно-саперному батальйоні, далі в артилерійській розвідці. Служив і водієм…
На жаль, роботи у бойового медика вистачає й тепер. Зовсім нещодавно довелось надавати допомогу воїну з наскрізним плечовим пораненням.
— Швиденько примчали, «підлатали» хлопця, він, як то часто буває, відмовився від госпіталізації, бо ж «як друзів залишити», — ділиться «Док».
Вдома на Сергія чекають маленька донечка, якій скоро виповниться рік, та трішки старший син. І хоч бачить дітлахів люблячий батько, зазвичай, через екран смартфона, він добре знає, заради кого воює. Тож поки до цивільного життя бойовий медик не поспішає. А на запитання про плани на майбутнє, відповідає: «Стати начмедом». Хоч «Док» і жартує, та хто знає…
