Про це свідчать численні відео, якими у соцмережах діляться самі росіяни. Сухопутний «коридор смерті» У результаті систематичних ударів українських безпілотників…
Або —як поводити себе в літню спеку, аби зберегти життя та здоров’я
Спека перевіряє на міць усіх українців, стаючи випробуванням навіть для цілком здорових людей. Утім, якщо більшість рятуються прохолодними коктейлями, одягом з льону та намагаються без потреби не виходити на вулицю, армійцям дотримуватись таких рекомендацій проблематично.
Військовослужбовці навіть у літню спеку продовжують займатись бойовою підготовкою, тренуваннями, фізичними вправами. Що вже казати про тих, хто виконує завдання в районі ООС!
За порадами, що допоможе перенести спеку з мінімальним дискомфортом та без небезпечних наслідків, журналіст АрміяInform звернувся до майора Сергія Лаврова, начальника медичної служби однієї із частин Вінницького гарнізону.
Шикування — зранку або у приміщеннях
Медик зауважив, що насамперед коригувати графік у найспекотніші тижні мають командири.
— За можливості шикування чи доведення інформації, що були заплановані на обід, переносять на ранок або ж проводять у приміщеннях, — коментує Сергій Віталійович. — Якщо все ж залишається необхідність збирати особовий склад на вулиці, то радимо командирам знаходити тінисту місцевість.
Замість кондиціонерів — бліндажі
Під час високих температур та посухи в районі проведення бойових дій у пригоді стають прохолодні бліндажі та окопи. Вони рятують не лише від мін та снарядів, а й від прямих сонячних променів. Отже, за можливості перечікувати найспекотніші години варто в них.
— Та й сонцезахисними кремами краще не нехтувати навіть людям, які ніколи не мали проблем із шкірою, — додає медик. — Для фронтових та полігонних буднів це особливо важливо.
Фляги з водою — літній musthave
За високих температур одним із найважливіших аспектів є питний режим. Та це зовсім не означає, що пити потрібно дуже багато. Головне — робити це часто. Ідеальний варіант — протягом дня щопівгодини-годину роботи по кілька ковтків рідини. Зазвичай у військовослужбовців є фляги з водою, тож варто стежити за тим, аби в них завжди був запас води. За можливості краще використовувати мінеральну чи злегка підсолену воду, що сприяє зменшенню інтенсивності потовиділення, а також збереженню мікроелементів у крові, які організм втрачає разом із потом.
— Окрім води, чудовим варіантом є також зелений чай, — радить майор Лавров. — А от від напоїв, що містять цукор чи кофеїн, краще на період активного сонця відмовитись. Так само влітку краще забути про жирну та гостру їжу.
Уникати крижаної води чи душу
Після фізичних навантажень чи марш-кидків військові медики категорично не рекомендують вживати холодну, а крижану воду й поготів.
— Ризик підхопити застуду в такому разі вкрай великий. До того ж холодна вода призводить до спазму судин.
Так самоне радять «кидатись» під крижаний душ після тривалого перебування на спеці. Та й «заливатись» літрами після того, як протягом кількох годин втамувати спрагу не було можливості. Це призведе до навантаження на серце та нирки.
Головний убір — важливий помічник
Під час спеки звичні футболку й кітель військовослужбовці мають змогу змінити на футболку поло. Це значно полегшує життя українських армійців. Медики ж додають, що перевагою форми одягу військовослужбовців є головний убір.
— Він допомагає врятувати від перегріву й попередити сонячний удар, — коментує офіцер.
Гігієна ніг
Важливим моментом для військовослужбовців, на якому наголошують усі військові лікарі, є гігієна ніг. Після навчань чи тренувань варто змащувати ноги дезінфікуючими розчинами і обов’язково звертатись до медиків, якщо з’явились тріщини, почервоніння. Навіть особливо непомітні мікротравми можуть призвести до важких наслідків — перерости в гнійні запалення чи грибкові інфекції.
Командний дух
В умовах спеки важливою є робота в команді. За високих температур не радять іти самому для виконання того чи іншого завдання. Та й відлучатись від команди в жодному разі не потрібно. Людину, яка зазнала теплового удару, потрібно терміново перенести в тінь і побризкати водою.
