Однак, сучасний воїн повинен не тільки знати способи точно «доставити» боєприпаси для ураження техніки чи живої сили противника, а й вміти захиститися від ворожих…
11 липня День частини святкує унікальний Центр спеціального призначення (протидії диверсіям і терористичним актам) Військової служби правопорядку Збройних Сил України. Напередодні, в п’ятницю, в приміщенні будинку культури міста дислокації Центру відбулись урочистості, на які привітати військовослужбовців прийшло багато гостей, офіційних осіб та рідних і знайомих.
Тимчасовий виконувач обов’язків начальника Головного управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України генерал-майор Василь Максименко сказав, що 15 років — небагато для історії в мирний час, але половина цього строку в історії Центру прийшлося на російсько-українську війну, в якій воїни спеціального призначення від початку беруть активну участь. Першим завданням у квітні 2014 року, яке з честю виконала група воїнів Центру на чолі з тодішнім командиром полковником Миколою Постольником, стала операція з протидії диверсіям на важливих об’єктах у Донецькій області. На сьогодні через горнило війни пройшли всі військовослужбовці Центру, 11 із них за героїзм і мужність отримали державні нагороди.
Генерал-майор Максименко передав слова вітання від Міністра оборони України і Головнокомандувача Збройних Сил та вручив військовослужбовцям Центру відомчі нагороди, цінні подарунки, грошові премії, грамоти, оголосив інші заохочення.
Привітали Центр спеціального призначення з ювілеєм і представники місцевої влади: депутат обласної ради Володимир Сабадаш та голова міста Наталія Баласинович. Вони були одностайні в тому, що для місцевої громади — гордість, що поряд із ними несуть службу такі справжні воїни.
Командир частини-ювіляра полковник Богдан Столярчук у своєму виступі з трибуни подякував усьому особовому складу Центру за щоденну кропітку працю задля розвитку обороноздатності держави, за самовіддачу при виконанні завдань. Окрему подяку Богдан Столярчук висловив рідним та близьким воїнів Центру: за їхнє розуміння та підтримку, за створення затишку вдома та виховання дітей, поки військовослужбовці зайняті інтенсивною бойовою підготовкою, яка забирає багато часу.
Начальник Центру спеціального призначення коротко розповів про досягнення, якими можуть гордитися і військовослужбовці, і вище військове керівництво країни. Спеціально для АрміяInform, не в такий офіційній обстановці, полковник Столярчук розповів про особливості служби в Центрі, про відбір кандидатів для служби в ньому та інші цікаві речі про унікальну військову частину протидиверсійного та антитерористичного спрямування. Подробиці читайте нижче.
Урочистості продовжувалися цілий день: для гостей влаштували концертну програму, демонстрацію бронетехніки та зброї, показові виступи спецпризначенців, які показали штурм висотного приміщення, автобуса та легкового автомобіля, навички з охорони особливо важливих персон тощо.
Насправді багато чого з почутого не можна публікувати, а реально таємну інформацію ми й не почуємо ніколи від військовослужбовців Центру. Це не якась примха — від необережного слова під загрозою може опинитися виконання важливого завдання та життя людей. Ворог ретельно вивчає усе, що стосується Центру та територіальних підрозділів — від змін у тактиці чи озброєнні до кадрових переміщень та інших «дрібничок». За словами начальника Центру, навіть «якщо ми дізнаємося про їхні зміни, ми не можемо це розкривати, бо якщо противник узнає, що ми знаємо, вони негайно змінять засвічену тактику, прийоми тощо»
Основна відповідальність Центру спеціального призначення ВСП — важливі військові об’єкти, за цивільні відповідають аналогічні підрозділи Служби безпеки України, Національної поліції, Національної гвардії України тощо. Начальник Центру полковник Богдан Столярчук нагадав, що за сім років війни з Росією переважна більшість терактів відбувалася або готувалася саме на військових об’єктах, тож до підготовки спецпідрозділів ВСП прикута особлива увага керівництва країни і Збройних Сил.
За словами полковника Столярчука система протидиверсійного та антитерористичного реагування на сьогодні відпрацьована на високому рівні: територіальні підрозділи спецпризначення досконало знають об’єкти в районі своєї відповідальності й можуть оперативно діяти в разі нападу на них, а Центр, інші підрозділи ВСП чи підрозділи суміжних відомств, підключають у разі необхідності організувати більш масштабну антитерористичну операцію, надати вогневу підтримку, забезпечити блокування та інше. Для цього, за словами Богдана Столярчука, постійно відбуваються спільні навчання.
Від 2013 року до переліку об’єктів охорони додалися іноземні військові високопосадовці, яких самі військовослужбовці Центру називають ОВП — «особливо важливі персони». Читайте матеріал АрміяInform про курси підготовки особистих охоронців, які проводяться в навчально-тренувальному комплексі Центру спеціального призначення
У приміщеннях Центру можна побачити фотографії з навчань воїнів-спецпризначенців у різних природних умовах: гірських, морських тощо. Начальник Центру пояснює, що військовослужбовці проходять таку різну підготовку — парашутну, водолазну, гірську та інші — для того, аби в разі необхідності ефективно підтримувати регіональні підрозділи, об’єкти відповідальності яких можуть розташовуватися будь-де.
— Центр займається усіма видами підготовки, аби особовий склад міг діяти на будь-якій місцевості, говорить полковник Столярчук. — Наприклад, на заході країни є важливі військові об’єкти в гірській місцевості, і якщо буде потрібна наша допомога — Центр негайно залучається до операції та діє за вже відпрацьованим для себе алгоритмом.
Основна частина особового складу — офіцери
Система відбору до Центру спеціального призначення відрізняється кількома особливостями. Щосереди до місця постійної дислокації прибувають кандидати, які бажають пройти добір до підрозділу. Спочатку, як і в будь-якій іншій військовій частині, фахівці Центру вивчають документи кандидатів, потім їх оцінюють психологи, далі кандидати складають заліки з фізичної підготовки, спілкуються з командирами підрозділів тощо.
Але, за словами начальника Центра, повністю морально-ділові якості воїнів розкриваються лише під час спільного виконання завдань, тож після звичайного засідання атестаційної комісії відбувається голосування в колективі, до якого прагне потрапити нова людина.
Особливістю професійної підготовки Центру є специфіка служби. Богдан Столярчук зауважує: «Не народжуються якісь особливі люди, що готові до виконання специфічних завдань Центру, і немає якогось навчального закладу, який випускає готових спеціалістів нашого профілю». Найбільш близький по суті — факультет підготовки спеціалістів військової розвідки та спеціального призначення в Одесі, але військовослужбовці до служби в Центрі можуть навчатися в найрізноманітніших закладах. Левова частка навчання та тренувань відбувається вже в підрозділах, де з новачків формують окремі групи — в їхньому складі відбувається становлення офіцерів на посадах та досить тривала спеціальна підготовка.
Звичайно, окрім підготовки у складі підрозділу, воїни центру спеціального призначення проходять велику кількість зовнішніх курсів. Велику роботу в цьому напрямку робить створений 2017 року 25-й навчальний центр, також, за словами, полковника Столярчука, багато допомагають іноземні партнери: Литва, Польща, Канада, Велика Британія, інші дружні країни. Бойова підготовка також включає періодичні спільні збори під егідою Антитерористичного центру, до яких залучаються інструктори різних відомств.
Кар’єра від лейтенанта до підполковника — в одному підрозділі
— Первинна посада в Центрі — офіцер відділення спеціального призначення, — розповідає Богдан Столярчук. — В одному підрозділі людина, розвиваючись, може рости до військового звання підполковник — начальник групи спеціального призначення.
Крім бойових підрозділів, є підрозділи забезпечення Центру: бойового забезпечення — екіпажі різноманітної бронетехніки, здатні виконувати будь-які завдання, та інші підрозділи забезпечення — зв’язку, РЕБ тощо.
Смертельно небезпечні бойові завдання без втрат особового складу
Запитую в командира про бойові втрати Центру, адже він багаторазово виконував небезпечні завдання в районі АТО та ООС.
— Попри складні бойові завдання, які виконував особовий склад, на щастя, у нас на сьогодні втрат серед військовослужбовців підрозділу немає, — говорить полковник Столярчук. — Я вважаю це досягненням багатьох офіцерів Центру, які взяли на себе командування ще на початку інтенсивних бойових дій.
Серед видів підготовки особового складу Центру не останнє місце посідає спортивна підготовка. Полковник Столярчук говорить, що олімпійських чемпіонів серед воїнів немає, але багато майстрів та кандидатів у майстри спорту, і військовослужбовці Центру постійно беруть участь у спортивних змаганнях гарнізону або серед підрозділів спеціального призначення та інших, і постійно здобувають призові місця: від стендової стрільби і рукопашного бою до греблі.
— Ми свої результати маємо показувати в бойовій підготовці, але якщо є можливість перевірити сили у спортивних змаганнях — чому ні? — зауважує начальник Центру. — Наприклад, цього року наша команда виборола друге місце в змаганнях з боксу, і для не спортсменів це дуже хороший результат.
Насправді пан полковник скромно не згадує, що його Центр постійно виборює перші місця на змаганнях серед спецпідрозділів різних відомств
Те, що військовослужбовці Центру тренуються в різних екстремальних умовах, зробило їх ідеальними «тестувальниками» різного обмундирування та спорядження — загальновійськове та для спеціальних підрозділів. Взуття, одяг, шоломи та багато іншого разом із бійцями спецпідрозділів проходять і вогонь, і воду. А після вивчення відгуків виробники вносять необхідні зміни та поставляють перевірене спецпризначенцями речове забезпечення у війська.
— Наприклад, недавно пройшло випробування нове літнє взуття: в повсякденному носінні, на завданнях, на тренуваннях, спортивних змаганнях, в районі ООС… — розповідає начальник Центру. — Цього року воно буде видане у війська.
Зброя спеціального призначення — українського виробництва
Ще однією особливістю Центру є його повний перехід на зброю вітчизняного виробництва. Запитую в командира щодо якості української зброї:
— Тільки позитивні відгуки, — говорить Богдан Столярчук. — Зрозуміло, що конструктивно можна знайти недоліки, якщо шукати… Але що стосується застосування і виконання «роботи» — всі функції, які на зброю покладаються, вона виконує.
Зміни у Збройних Силах України помітні навіть візуально
На запитання, що глобально змінилося в Центрі за 15 років його існування, полковник Столярчук пропонує елементарно подивитися фотографії, наприклад, 2007–2008 років та 2020–2021-го.
— Я думаю, що не тільки в Центрі, а й в усіх Збройних Силах зміни помітні кожному навіть візуально, — говорить начальник Центру спеціально призначення. — Я в Центрі не дуже довго, але й лише за минулі 3-4 роки завдяки нашому керівництву та допомозі іноземних партнерів Центр повністю перейшов на новітні зразки техніки, озброєння, оснащення, спорядження. У кілька разів посилилася інтенсивність підготовки: парашутні стрибки, бойове застосування, інші види навчання — особовий склад постійно перебуває якщо не на виконанні завдань, то на зборах, спільних тренуваннях і так далі. Багато позитивних зрушень, і, без перебільшення, розвиток іде кожного року.
А ще є й додаткові курси та заняття. Наприклад, щосереди весь особовий склад Центру спілкується виключно англійською. А також тактична медицина, рукопашний бій… і так — до нескінченності.
Колишній начальник Військової служби правопорядку у ЗСУ генерал-майор у відставці Сергій Глєбов стояв біля витоків створення Центру. Спеціально для АрміяInform він розповів, що коли був призначений у 2003 році на посаду, то швидко зрозумів: військовий правоохоронний орган не може нормально функціонувати без підрозділу спецпризначення. «Захоплення, охорона, супроводження та інші функції не можуть виконувати дорожні інспектори чи дізнавачі, — розповідає Сергій Федорович. — І я віддав наказ про створення Центру. Але, звичайно, головну і основну роботу зробили: мій заступник Федір Маковчук, перший начальник Центру спецпризначення та інші офіцери». За словами Сергія Глєбова, все було створено з «нуля» в умовах жахливо мізерного фінансування, але все ж таки найбільшою заслугою творців Центру та регіональних підрозділів спеціально призначення генерал-майор Глєбов уважає «створення команди, яка ефективно діє й досі».
Фанати служби спеціального призначення
Запитуємо, як така висока інтенсивність навчання та служби впливає на соціально-побутову ситуацію, на ставлення до цього в сім’ях військовослужбовців.
— Це проблема не тільки Центру, вона стосується всіх Збройних Сил держави, яка кілька років веде війну з небезпечним противником. Ми це розуміємо, але для збереження особового складу, він має бути добре навчений. Як кажуть, «піт зберігає кров», — говорить полковник Столярчук.
За словами командира, службу в Центрі проходять «справжні фанати», які розуміють важливість покладених завдань і готові жертвувати заради країни часом для спілкування з рідними, який забирає в них війна. Так, військовослужбовці Центру спеціального призначення отримують надбавки за особливості служби, пільгову вислугу років — за виконання програми парашутних стрибків тощо. Але основною мотивацією залишаються власні переконання.
До речі, інколи бувають і радісні моменти в загальній «чорній смузі» побутових проблем, спільних для всіх бюджетників. Нині в місті постійної дислокації будується сімейний гуртожиток, де офіцери зможуть отримати службове житло.
Фотографії автора
