Увесь механізм виявився максимально зручним та швидким завдяки застосунку «Армія+» та сприянню з відділення рекрутингу бригади. Про це військовослужбовець 17-ї Полтавської бригади Національної…
Командно-штабні навчання пройшли в окремій артилерійській бригаді імені гетьмана Тараса Трясила.
Цей ранок, як розповіли журналістові АрміяInform у військовій частині з найбільшим в українському війську калібром на озброєнні, розпочався тривогою. Бригаду було приведено у найвищий ступінь бойової готовності, і вже за годину вона була готова до відбиття наступу противника.
— На ці командно-штабні навчання виносилася ціла низка питань і відпрацьовувався досить широкий спектр завдань, — розповідає командир бригади полковник Олег Шевчук. — Зокрема, уточнювалися планувальні документи щодо ведення бойового застосування підрозділів бригади у складі артилерійського резерву в наступальній операції, управління підрозділами в ході здійснення маневру та ведення бойових дій удень і вночі в умовах застосування противником диверсійно-розвідувальних груп тощо.
За словами командира бригади, під час командно-штабних навчань особовий склад не лише вкотре відпрацював звичний алгоритм дій за сигналом тривоги, а й навчався застосування нових способів виконання вогневих завдань щодо планування застосування, підготовки та управління підрозділами з використанням досвіду бойових дій під час проведення операції Об’єднаних сил. Також на меті КШН було удосконалення бойової готовності управління артилерійської бригади з організації застосування та управління підрозділами, підвищення злагодженості управління бригади в організації та підготовці до ведення бойових дій, безперервному управлінні підрозділами у бою, організації та підтриманні взаємодії між підрозділами у складній обстановці загальновійськового бою. Це якщо вести мову про управління, але під час навчань командири всіх рівнів також робили наголос на удосконаленні індивідуальних спроможностей кожного військовослужбовця щодо виконання обов’язків за посадою, а заразом вдосконалювали й свої практичні навички й уміння щодо управління підрозділами та вогнем.
Важливим етапом цих КШН стало дослідження розвитку та удосконалення прийомів і способів дій штабу військової частини, а також організації роботи на об’єднаному командному пункті.
Одним з питань, що було відпрацьовано під час КШН, стало розгортання пункту приймання особового складу. Як розповідають у бригаді, реальний досвід відмобілізування резервістів уже за плечима, тож цього разу було вирішено їх не турбувати і лише відточити навички роботи посадових осіб військової частини під час прибуття мобресурсу. Отже, роль резервістів виконали перевдягнені у цивільне солдати строкової служби. Вони пройшли всі етапи, що під час війни чи особливого періоду для кожного мобілізованого цивільного громадянина є своєрідним рубежем між «до» і «після» — тобто цивільним життя та армією. Так, особовий склад пройшов медичний огляд, після чого відбувся розподіл «мобілізованих» на офіцерів та солдатів, відповідні посадові особи служби тилу виписали протокол на видачу обмундирування й екіпірування, і новоспечені резервісти під керівництвом командирів підрозділів відбули для отримання майна.
Захід, здається, звичний, і у тих, хто служить у війську багато років, відпрацьований мало не до автоматизму, втім, пройшов він аж ніяк не «для галочки». Для строковиків цей день став певним яскравим епізодом у рутинній солдатській службі, а решта солдатів, сержантів та офіцерів, які були залучені до навчань, вдосконалили свої навички.
