Чотири роки він перебував у російському полоні, 5 червня 2026 року його звільнили в рамках чергового обміну полоненими. Наприкінці липня…
«Я не вірю, що дуже легко зробити якісь реформи, коли на території країни тривають бойові дії. Адже це виклики не тільки для Міністерства оборони, а й для всієї держави. Але ми повинні зробити більше для просування реформ, робити все можливе, щоб успішно воювати та зупинити агресора, який окупував Крим, окуповує Донбас і вдає, що не бере в цьому участь, що це внутрішній конфлікт України».
«Якщо після розвалу союзу армії України й Росії мали багато спільного – яким чином діяти, як ухвалювати рішення, то вже після початку агресії ми стали абсолютно різними. Ми дуже сильно відійшли від радянських часів, а росіяни й досі знаходяться там, намагаючись діяти та представляти себе у світі як імперія».
«Якщо придивитися до тих змін, тих реформ, що ми зробили, то, на мою особисту думку, Україна набагато ближча до НАТО, ніж деякі держави-члени Альянсу».
«Потрібно наблизитись до Альянсу в сенсі взаємосумісності, а не калібрів зброї чи військової форми. Ми маємо бути здатними виконувати операції разом, маємо розуміти один одного, маємо думати, як в НАТО. У нас спільний ворог — Росія, і вона загроза не лише для України, це загроза для західного суспільства, для демократії в усьому світі»
«Кібербезпека – це один з основних пріоритетів для Міністерства оборони. Ми вже звернулись з пропозицією до Пентагону про можливість долучення до спільних тренувань з цього питання, адже велика кількість кібератак, які ми фіксували на урядові та інші сайти, відбувалася з боку країни-агресора. Ми вже створили нову структуру в нашому відомстві, яка займається саме питаннями кібербезпеки».
«Ми подолали великий шлях від радянської ери, від радянської армії. Те, що ми робимо, щодня наближає нас до стандартів НАТО. Маємо на меті завершити системні якісні зміни чинної організації безпеки нашої країни та процесів, які забезпечують оборону на основі пакета Цілей партнерства. Це амбітне та складне завдання, яке є своєрідним «домашнім завданням» на шляху до членства в НАТО. Воно потребує наполегливих та скоординованих зусиль, зокрема всебічної підтримки та дорадчої допомоги наших партнерів з Альянсу».
«Не хочу вдаватись у деталі, але прямо зараз ми створюємо так званий «москітний флот». Не просто «москітний флот» без якихось можливостей. Те, що ми намагаємося зробити, – це дати цим «москітам» сучасні бойові спроможності. Я хотів би бачити принаймні наступного року протикорабельні ракети, які будуть встановлені на цих дрібних кораблях. Це не секрет, зокрема для росіян, що у нас немає справжньої зброї, яка може зупинити напад з моря. Але дуже скоро, я впевнений в цьому, не пізніше наступного року, в нас буде за допомогою США, Великої Британії кілька малих кораблів москітного флоту, але зі справжньою бойовою спроможністю»
«Росія використовує війну на Донбасі як полігон для тестування нових зразків озброєння, радіоелектронної боротьби, боротьби з системами комунікації. І ми отримуємо зразки засобів комунікації з Заходу, які її подавляють. Також існують тактичні комплекси та системи для збору тактичної інформації, даних стосовно частот, які використовуються, стосовно криптографії, організації секретних ліній комунікацій. Також перевірка, на скільки хороші такі системи проти тих засобів комунікації, які ми закуповуємо у західних країн. Тобто електронна боротьба тестується також… Ми запрошуємо вас надавати нам нові системи для того, щоб протестувати їхні можливості у боротьбі з російськими системами РЕБ у сучасній війні»
«Ми вдались до певних кроків щодо встановлення систем попередження для контролю за ситуацією на морі, під водою, в повітрі, але треба рухатись до подальшої допомоги з боку НАТО. Ми зможемо надати штаб-квартирі НАТО інформацію, скажімо так, для збільшення спроможності діяти і спостерігати країнам Альянсу на території України. Також важливе спільне отримання інформації, яку можна використовувати проти російської агресії»
Довідково. Міжнародна конференція з питань реформ в Україні організована спільно Литвою та Україною. Це четверта конференція такого типу після аналогічних заходів у Лондоні (2017), Копенгагені (2018) і Торонто (2019). Вільнюська конференція об’єднає Україну та її міжнародних партнерів з метою обговорення досягнень у здійсненні реформ, консолідації підтримки реформ у країні у напрямку зміцнення стійкості країни та реалізації «Стратегії Україна 2030», що забезпечує тяглість, стійкість та послідовність процесу реформ. Конференція також є можливістю для партнерів України у міжнародному товаристві підтвердити підтримку незалежності та бачення майбутнього країни, а також продемонструвати солідарність з українським народом. Як і раніше, URC зібрала політичних лідерів держав-членів Європейського Союзу та НАТО, міжнародних організацій, а також найкращих представників українських інститутів громадянського суспільства, бізнес-спільноти, аналітичних центрів, ЗМІ та української діаспори.
