Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
Водолази з України, Сполучених Штатів Америки, Канади, Грузії, Латвії та Польщі діляться досвідом, демонструють колегам обладнання, а також беруть участь у спільних тренуваннях в рамках українсько-американського навчання «Сі Бриз – 2021». На військовому причалі Практичної гавані Одеського порту по-справжньому гаряче.
Під час навчань 130 військових водолазів країн-учасниць вдосконалюють навички спільної роботи щодо пошуку об’єктів під водою та їхнього підйому на поверхню, організації обстеження затонулого об’єкта, пошуку, ідентифікації та розмінування вибухонебезпечних предметів, надання допомоги аварійному водолазу та організації водолазної медицини, огляду підводної частини кораблів на наявність пошкоджень та сторонніх предметів, а також підводного зварювання та різання металів. Для зручності – все це відбувається не декількох локаціях.
На першій водолазній станції працюють дайвери з підрозділу ВМС США разом із представниками інших країн. Вони відпрацювали підйом катера з глибини, що, за легендою тренувань, затонув унаслідок удару противника. На водолазній станції №2 військові тренувалися шукати, розпізнавати та розміновувати вибухонебезпечні предмети під водою, використовуючи ручні сонари та підводні скутери. На наступній локації учасники навчань надавали допомогу аварійному водолазу. До слова, американські колеги привезли з собою для ознайомлення спеціальний медичний комплект, який має спеціальні засоби для надання допомоги під час механічних пошкоджень, два балони з медичним киснем та дефібрилятор. Звісно, на кожній станції є ноші, щоб транспортувати постраждалого водолаза.
При виникненні професійних водолазних захворювань ефективним методом надання допомоги постраждалому слугує барокамера.
– Іноді водолаз може піднятися на поверхню надто швидко, у зв’язку з цим порушується рівновага між зовнішнім тиском і тиском в органах тіла водолаза. Крім того, при різкому підйомі з води на поверхню зовнішній тиск швидко падає, розчинені в рідинах організму гази починають швидко виділятися, приводячи до закупорки бульбашками повітря дрібних кровоносних судин. Адже чим швидше зменшується тиск, тим більшими стають бульбашки. Найстрашніше – вони можуть заблокувати серце або головний мозок. Транспортна водолазна барокамера, яка є на озброєнні в США, діє так: аварійного водолаза поміщають у неї та підіймають тиск до тієї глибини, з якої його підняли, бульбашки зменшуються і відновлюється кровоносна система, – пояснює представник США капітан-лейтенант Домінік Фредерікс.
Як розповів начальник Водолазної школи ЗС України капітан 1 рангу Сергій Титаренко, у ВМС ЗС України є лише одна барокамера з системою подачі кисню, планується , що така буде і у Водолазній школі.
До слова, окремо працювали водолази Канади, які проводили теоретичну частину щодо виходу водолазів із великих глибин без необхідності використання барокамери. Хоча насправді без належної підготовки на суші їх у воду не пустять. Навчання полягає в детальному закріпленні навичок, для цього проводяться так звані сухі занурення, тобто водолази багаторазово відпрацьовують всі процеси, не заходячи в воду.
Керівник умовного занурення старшина 1 статті Марк Андерсон за допомогою команди українських водолазів детально продемонстрував процедуру і зауважив, що на їхній погляд, це найбільш безпечна техніка, що дозволяє уникнути декомпресійних травм.
– Різниця полягає у тому, що у нас водолаз самостійно може обирати режим декомпресії, він має знати таблиці та самостійно виходити з режиму, а у канадців вся робота на керівнику водолазних спусків, тобто водолаз лише подає інформацію, на якій глибині він знаходився, а далі рішення ухвалює керівник, – пояснив капітан 1 рангу Сергій Титаренко.
Поки тривала робота водолазів, усі охочі мали можливість ознайомитися зі зразками водолазної техніки та обладнання, що стоїть на озброєні у різних країнах світу.
Найбільше увагу привернув робот-розміновувач. За його допомогою дістають з води умовну вибухівку. Представники Польщі керують ним з безпечної відстані й демонструють, як ювелірно працює рука робота.
У результаті роботи військові водолази підтвердили високий рівень сумісності міжнародної команди дайверів під час виконання поставлених завдань, а також якісну професійну підготовку всіх учасників водолазної складової навчань «Сі Бриз – 2021».
Зі свого боку командир водолазного підрозділу США Філ Уестбрук зауважив, що без спільних тренувань та проведення таких складних операцій надалі – неможливо працювати. Роботу своїх колег з України він оцінив як фантастичну.
