Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка (ВІКНУ) — це сучасний військовий навчальний заклад, який готує фахівців з повною…
Літо — спекотна пора року. Та від високої температури потерпають не тільки люди. Під час експлуатації бронетанкової техніки влітку варто враховувати певні особливості. Серед найбільших небезпек — перегрів механізмів, особливо двигунів, і збільшення зношування поршневих кілець і гільз циліндрів під час потрапляння в камери згоряння пилу.
Про особливості експлуатації танків у літній період кореспондентові АрміяInform розповіли підполковник запасу Микола Саламаха, який виконував обов’язки заступника командира навчальної танкової роти з технічної підготовки, й Олександр Гузенко — механік-водій, випробувач танків Харківського бронетанкового заводу.
З собою потрібно возити 25–30 літрів води
— Найбільше навантаження на двигун припадає саме на літній період. В умовах спекотної погоди й підвищеної запиленості повітря треба стежити за температурним режимом. Перегрівання двигуна через перевантаження усувають зміною режиму його роботи.
Так, для двигуна 5ТДФ танка Т-64БВ допустима температура охолоджувальної рідини — 75–115 градусів. Якщо температура буде вищою, то на марші варто переходити на одну передачу вниз і тримати оберти не менше ніж 2500–2800 на хвилину. Пов’язано це з тим, що охолодження двигуна відбувається за принципом інжекції, тобто забору повітря з довкілля. Що вищі оберти, то більша швидкість проходження потоку повітря й краще охолодження, — розповів Микола Саламаха.
У разі виявлення перегрівання не можна зупиняти двигун, оскільки внаслідок припинення циркуляції охолоджувальної рідини можливі місцеві перегріви деталей і, як наслідок, деформації головок блоків і прокладок. Крім того, утворення великої кількості пари в зонах місцевого нагрівання металу призводить до спрацьовування парового клапана й викидання охолоджувальної рідини. Щоб уникнути опіків, не можна у разі перегрівання вивертати пробку радіатора.
Треба врахувати, якщо температура охолоджувальної рідини двигуна буде вища за 115 градусів, то можливий його перегрів з прогоранням прокладок. А якщо нижче ніж 75 градусів, то кільця закоксовуються і двигун починає «їсти» мастило. З досвіду танкістів відомо, що з собою потрібно возити 25–30 літрів води, яку у крайньому разі можна вилити на радіатори, щоб швидко знизити температуру охолоджувальної рідини й мастила. Інколи, в разі потреби, можна ввімкнути обігрів бойового відділення, тим самим збільшивши тепловіддачу системи охолодження.
З танком Т-72А картина інша. Він оснащений двигуном В-46 / В-84, тому оберти необхідно тримати не менше ніж 1900-2000 тис. об/хв.
У Т-72А допустима температура охолоджувальної рідини — 65–115 °С.
Річ у тім, що у двотактних двигунів, зокрема танкових дизелів типу 5ТДФ і 6ТД, тепловіддача вища, ніж у V-подібних 4-тактних. Тому в системі охолодження тиск вищий і, відповідно, допустима температура експлуатації Т-64БВ вища, ніж у Т-72А.
Збільшувати дистанцію між машинами
Для забезпечення надійної й безвідмовної роботи машини в літніх умовах експлуатації, особливо за великої запиленості повітря, необхідно виконувати наступне.
За температури навколишнього повітря 30 °С і вище треба:
– опустити вихідні жалюзі ежектора й закріпити їх у цьому положенні (в передбаченні бойових дій вихідні жалюзі повинні бути закріплені у верхньому положенні незалежно від температури навколишнього повітря); – встановити заглушку на отвір випуску з обвідного газоходу під сітку; – поставити шайбу між патрубком від обвідного газоходу і фланцем труби додаткового маслобака.
Систему охолодження двигуна варто заправляти водою, пропущеною через пом’якшувальний фільтр з додаванням трикомпонентної присадки. У разі дозаправки 2-3 літрами дозволяється застосовувати воду без присадки.
Воду в системі охолодження рекомендується не змінювати. У разі потреби зливу зберігати воду у чистому посуді для подальшої заправки в систему.
Експлуатуючи машини влітку, необхідно частіше перевіряти акумуляторні батареї. Підвищене випаровування води з електроліту в жарку погоду призводить до оголення пластин, і вони можуть засульфатуватися. Забруднення батарей збільшує їхнє саморозрядження. Тому один раз у 10-15 днів слід вимірювати рівень електроліту й доводити його до норми. Необхідно також очищати батареї від пилу, бруду і протирати їх ганчіркою, змоченою 10 % розчином соди або нашатирного спирту. Якщо в акумулятори доливали дистильовану воду, то треба запустити двигун і попрацювати 10-15 хв.
Також необхідно стежити, щоб зачохленими були всі вузли й механізми, на яких це передбачено. Знімати чохли слід лише перед введенням у дію механізму або в передбаченні бойових дій і ведення вогню, — зазначив Олександр Гузенко.
У процесі експлуатації машини потрібно стежити за справним станом пилових щитків над гусеницями, захисної сітки і пиловідбивного щитка над жалюзі повітроочисника, тому що у разі їхнього пошкодження збільшується кількість пилу, що надходить в очисник повітря й усередину машини.
Під час руху в колоні необхідно збільшувати дистанцію між машинами.
Виконання цих нескладних правил дозволить зберегти техніку у справному стані й боєготовності.
Фото автора
