Вісім таких спільнот адміністрував мешканець Черкас, якого суд визнав винуватим у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України в особливий період та призначив п’ять…
Старший штурман-випробувач льотно-випробувального комплексу Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки майор Сергій Черната народився в серпні 1991 року, в той час, коли країна здобула свою незалежність.
Як здійснилася мрія стати професіоналом льотної справи
Посада, яку наразі обіймає Сергій, є чи не єдиною в українському війську, адже штурманів в армії багато, а спеціалістів, які можуть водночас займатися льотною справою і випробуваннями літальних апаратів та їхнім обладнанням, лише двоє.
– Народився я в місті Чита, що в Росії. Батько в мене був військовим і за рік ми переїхали у Старокостянтинів Хмельницької області. Згодом батьки розлучилися, а я лишився проживати з мамою. Вона влаштувалася на роботу в місцеву лікарню, де працює і нині. Пам’ятаю, в кінці 1990-х – на початку 2000-х у країні був важкий період. Тоді батьки тривалий час не отримували зарплатню, – згадує Сергій Черната.
Як зазначає чоловік, у дитинстві, коли навчався в школі, батько його друга проходив військову службу на аеродромі й завжди на День відкритих дверей у частині показував хлопцям літаки.
З сумом пригадує офіцер і події 2002-го під час Скнилівської трагедії, тоді він гостював у бабусі в Рівненській області. Але, як це не дивно звучить, саме тоді в нього і з’явилася мрія пов’язати життя з авіацією.
Рідні спочатку ставилися до майбутньої професії Сергія з пересторогою, але згодом повністю його підтримали. Тож, у 2008 році він вступив до Харківського університету Повітряних Сил ЗСУ і чотири роки навчався за спеціалізацією «Льотна експлуатація та бойове застосування літаків».
– Загалом курсантське життя подобалося. Звісно, спочатку важко, проте з часом все нормалізувалося. Льотна практика наприкінці 2000-х була там досить потужна. Ми розпочинали з Як-52 на першому курсі, а на другому вже літали на Л-39, – зазначив Сергій.
Війна на Сході України як драйвер змін
Після отримання першого офіцерського звання Сергій Черната проходив військову службу у бригаді тактичної авіації поблизу рідного Старокостянтинова. Найбільше спогадів, які залишилися з того часу – це події 2014-го, зокрема анексія Криму та початок воєнних дій на Сході України.
– Це було важко сприйняти. Особливо була образа на тих друзів, з якими пліч-о-пліч вчився і у важкий для країни час вони перейшли на бік агресора й зрадили військовій присязі. На жаль, двоє таких зрадників були і серед наших випускників. Один із них проходив службу на Кримському півострові, у нього багато рідні з Росії, тому він не вагаючись прийняв це рішення. А другий товариш служив у Миколаєві й під час березневих подій 2014 року свідомо виїхав на окуповану територію, – говорить армієць.
Під час війни на Сході України Сергій у складі свого підрозділу перебував на бойових чергуваннях у складі екіпажів на оперативних аеродромах та завжди був у готовності дати гідну відсіч у разі такої потреби.
– Я виконував спеціальні польоти без бойового застосування озброєння згідно з польотним завданням. У бомбардувальній і розвідувальній авіації такі завдання виконують льотчик і штурман. Якщо на льотчика покладено управління літальним апаратом і приведення в дію озброєння, то штурман відповідає за навігацію, прицілювання й роботу з бортовою електронікою, – продовжує військовий. – З 2008 по 2014 рік ситуація як в Україні, так і в армії була поганою. Польотів – мало, палива обмаль і підготовленого особового складу бракувало. На жаль, або на щастя, ситуація суттєво змінилася під час воєнних дій на Сході України. Великим досягненням української армії й зокрема військової авіації у 2014-2015 роках є посилена підготовка особового складу, якої раніше не було. Тому всі льотні екіпажі нині добре підготовлені та мають високий професійний рівень, – розповів Сергій.
Американський досвід стане в пригоді
У лютому 2021 року Сергія призначили старшим штурманом-випробувачем в Чернігові, після того, як він переміг у конкурсі завдяки своїм знанням та підготовці. Після складання відповідних іспитів одразу почав вчитися, аби далі скласти кваліфікаційний екзамен і отримати відповідний допуск до випробувань. Для цього, за його словами, необхідно мати класну кваліфікацію не нижче ніж «штурмана 2-го класу», а за рівнем підготовки має бути 1-й клас.
– На цю посаду оголосили конкурс. Умови були досить високі. Загальна оцінка за всіма напрямками мала бути не менш ніж 4,5 за 5-бальною шкалою. І я впорався. Тут є викладачі, визначені наказом командира частини, і постійно мене навчають. Багато часу займає самопідготовка, адже згодом треба скласти всі визначені іспити й тоді я вже можу займатися випробувальною роботою, тобто випробовувати все льотне обладнання, що надходитиме у війська, – зауважив Сергій Черната.
Як пояснив військовий, – це не звичайні польоти, а випробувальні, тобто мова йде про випробування як самого літального апарата, так і його різноманітних систем. Відповідальність дуже висока, адже за результатами треба ухвалювати рішення про прийняття на озброєння літального апарата чи його складових, або робити певні доповнення, зміни чи взагалі відмовитися від експлуатації у війську. Термін підготовки такого фахівця-випробувача може тривати кілька років.
Сергій навчався 3 місяці на мовних курсах у місті Сан-Антоніо, що в США, аби цього року потрапити до американської школи офіцерів ескадрилей у штаті Алабама. Навчання для армійців із різних країн у цій школі триватиме 3-4 місяці, а для американських пілотів така освіта взагалі обов’язкова аби просуватися по службі. У цьому навчальному закладі військовий вивчатиме особливості ведення бойових дій авіаційними підрозділами у різних ситуаціях і шляхи розв’язання позаштатних ситуацій.
…Свою Україну Сергій Черната бачить вільною й незалежною, адже тут, на його думку, живе дуже багато молодих і досить розумних людей. Якщо правильно розподілити цей потенціал, можна досягнути високих результатів.
Фото з особистого архіву Сергія Чернати
