Про це свідчать численні відео, якими у соцмережах діляться самі росіяни. Сухопутний «коридор смерті» У результаті систематичних ударів українських безпілотників…
Літо…Пора не лише приємних відпусток біля моря з шоколадною засмагою і коктейлями. Для певних професій літня спека ускладнює роботу, вносить корективи в щоденний побут, змінює раціон й впливає на настрій.
Що потрібно знати військовим на позиціях, коли сонце нагріває повітря до понад 30 градусів, кореспондент АрміяInform розпитав у знаної волонтерки, медика, військової Юлія Паєвської, більш відомої як «Тайра».
Є можливість митися – використовуйте її…
− Влітку для військових дуже важлива елементарна гігієна, – розповідає Юлія. – На щастя, порівняно з початком війни, нині в підрозділах немає проблем як з питною, так і технічною водою. Тож митися слід якнайчастіше. Нехтування цим, окрім запаху, призводить до шкірних хворіб, які швидко поширюються у спекотному середовищі. На моїй практиці були випадки, коли пораненого після зупинки кровотечі й накладання джгута доводилося просто всього протирати хлоргексидином. Тож є можливість митися – використовуйте її…
Особливо ретельно слід доглядати за ногами і взуттям. Який з військового боєць, якщо він не зможе пересуватися…Тому регулярно миємо ноги, змінюємо шкарпетки, навіть якщо вони антигрибкові й прошиті срібними нитками, використовуємо спеціальну присипку. За першої змоги варто знімати берці й просушувати їх та устілки. За можливості використовувати змінне взуття із закритим носком, що захищає пальці.
Не завжди ласкаве сонечко
Теплові й сонячні удари, на жаль, медики фіксують як на фронті, так і на полігонах. Люди вперто не хочуть прикривати голову, відпочивати в тіні.
Симптоми теплового удару такі: почервоніння шкіри, задишка, слабкість, нудота, блювота, запаморочення, потемніння в очах, зорові галюцинації (мерехтіння в очах, відчуття руху сторонніх предметів, повзання мурашок перед очима), частий слабкий пульс, більш гаряча та суха шкіра, м’язові спазми й біль, прискорене дихання; у важких випадках − галюцинації, судоми, мимовільні сечовипускання і дефекація, втрата свідомості; порушення або повна відсутність сну.
За перших ознак теплового удару слід викликати медика. До його приїзду військового необхідно покласти, забезпечити охолодження організму. Однак під час блювоти слід зафіксувати хворого так, щоб він не захлинувся блювотною масою.
Потрібно також забезпечити приплив свіжого повітря.
За можливості обливайте тіло прохолодною (18-20°C) водою, якщо немає змоги такої – треба зняти верхній одяг і облити футболку водою.
Ще одна помилка, яка часто зустрічається, − ходіння бійців із голим торсом. Тіло, що «відвикло» від сонця, може просто обгоріти. Тому найкраще прикривати плечі − сонячні опіки теж небезпечні.
Якщо людина обгоріла на сонці, опіки слід змащувати пантенолом. До речі, він не підходить для термічних опіків.
Якщо в степу або під час необережного поводження з технікою виникають пожежі, і у процесі їх гасіння бійці дістають опіки, то їх слід закрити стерильним матеріалом і обробити фізрозчином. Жодних компресів із хлоргексидину або сечі, тільки фізрозчин. Є протокол, і згідно з протоколом − обробку проводимо саме фізіологічним розчином.
Обережно – змії
На нових позиціях завжди потрібно визначати, де можуть бути змії, продовжує волонтерка.– Якщо виявили кубло, з ним треба негайно розібратися. Якщо це вужі, ті, які з жовтими вушками, вбивати їх не варто. Укус вужа неприємний, але не смертельний. Гадюки – справа інша: її укус може виявитися смертельним. Упізнати гадюк досить просто: забарвлення шкіри різноманітне − від сіро-блакитних до мідно-червоних і чорних відтінків. На спинці обов’язково є звивиста аплікація.
В Україні мешкає три види гадюк.
Viperaberus − звичайна гадюка, мешкає майже по всій Україні, атакує лише у випадку порушення її кордонів і неможливості втекти.
Viperausine − східна або степова гадюка. Любить рівнинні, гірські луки і сухі порослі чагарником схили, тому зустріти її можна в степових, лісостепових районах України.
Після укуса змії необхідно негайно звертатися до лікаря
У разі укуса змії слід щільно перемотати ногу. Не джгутувати, а саме щільно перемотати вище місця укусу на кінцівці: укус у коліно − бинтуємо стегно, укус за п’яту або щиколотку − гомілку і стегно.
Жодних надрізів, видавлювання крові, припікання і тим більше висмоктування отрути робити не слід. Не треба приймати «50 грам», не варто нічого колоти. Просто слід доповісти командиру або медику.
Незважаючи на те, що отрута гадюк смертельно небезпечна, в останні роки, завдяки медикам, смертей в Україні від укусів змій не фіксується.
Кліщі
Укуси кліщів − теж річ малоприємна. Багато хто боїться, що кліщ може впасти з дерева і впитися в шкіру голови або у шию, де його миттєво виявити дуже важко. Це − міф. Кліщ не піднімається вище 50 см від землі, тому така ймовірність виключається. Найчастіше він чекає на теплокровну істоту в траві або на чагарнику, а коли людина підходить ближче, то хапається передніми лапками і досить швидко підіймається. Паразит подорожує по тілу жертви, обираючи для себе ласі ділянки (найчастіше це живіт, шия, вуха, пах та пахви). Знайшовши таке місце, паразит впивається у шкіру, розрізаючи її хоботком, і починає висмоктувати кров. Слід від укусу кліща на тілі людини залишається у вигляді невеликої червоної плями розміром 1 см, якщо у людини не було сильної алергічної реакції.
Від укусу кліща можуть з’явитись різні нездужання − від звичайного роздратування до важкого або смертельного захворювання, таких, як енцефаліт та бореліоз. Тому кліща краще витягнути і зберегти для аналізу.
Скажені лисиці, собаки, кішки
− Ще одна неприємна особливість останніх років − на лінії фронту стало багато тварин, хворих на сказ, – говорить Юлія. – Так, лисиці майже всі скажені, тому в разі укусу необхідно негайно доповісти медику.
Тварину бажано вбити і доставити в лабораторію, при цьому важливо − стріляти в тулуб, щоб не пошкодити голову, бо основна діагностика стану тварини проводиться саме за станом мозку.
Якщо собака або кішка на позиції раптом починає дивно поводитися, тварину слід закрити в клітку і поспостерігати за нею і обов’язково сповістити про це медика чи командира.
Бажано всіх тварин, що живуть в підрозділах, прищепити від сказу − для цього слід відвідати ветклініку або просто знайти ветеринара.
Якщо виконувати ці правила, літо мине без додаткових ускладнень.
