Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
…Ось курсанти у повному спорядженні: з протигазом, підсумком, у бронежилеті, в шоломі та зі зброєю пробігли тисячу метрів. У багатьох по обличчю піт «градом». Однією рукою стирають його з лиця, а другою поправляють шолом і зброю. На певній ділянці лягають на землю й починають повзти по-пластунськи. Так 30 метрів. На цьому рубежі команда «Гази!» Ще 20 метрів повзуть у протигазах. Черговий рубіж: метання гранати на влучність. Дається дві спроби. Кидають, влучають у мішені. Беруть на себе умовного пораненого і з ним ще 50 метрів чимдуж до фінішу! Дехто, пробігаючи фінішну лінію, падає. Та, через мить піднімає голову і на стомленому обличчі видніється усмішка. Зміг, поборов, уклався в час!
Це не естафета, не чергові змагання між підрозділами! Так проходить експериментальна здача «фізо» у Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, де цьогорічні випускники продовжують складати іспити.
Як розповів начальник відділу фізичної підготовки командування підготовки Командування Сухопутних військ ЗСУ полковник Владислав Суспо, в межах експерименту запропоновано внести зміни до атестації випускників зі здачі фізпідготовки.
– Замість традиційної «стометрівки», кросу на три кілометри, вправ на перекладині, загальновійськової смуги перешкод курсанти виконують вправи, які справді підготують їх до виконання бойових задач у районі операції Об’єднаних сил. Мало того, під час виконання цих вправ курсанти демонструють не тільки традиційні силу, швидкість і витривалість, а насамперед морально-вольові якості, – зазначив полковник Владислав Суспо.
Як відбувався екзамен з фізичної підготовки торік, і які його компоненти цього року, докладно розповів начальник кафедри фізичного виховання, спеціальної фізичної підготовки і спорту Національної академії полковник Сергій Романчук.
– Торік курсанти здавали п’ять вправ: на швидкість – біг на 100 метрів, на силу – підтягування, на витривалість – крос 3 кілометри, а також Єдину смугу перешкод та прийоми рукопашного бою. Це все виконувалося тільки у польовій формі одягу. А при високій температурі повітря «стометрівку» і крос дозволялося бігти з голим торсом, – розпочав Сергій Вікторович. – У межах експерименту ми, не порушуючи Тимчасової настанови з фізичної підготовки, запропонували теж п’ять вправ, але цікавіших і динамічніших. Наприклад, замість «стометрівки» курсанти долають своєрідну естафету 4 по 25 метрів. У повному бойовому спорядженні пробігають 25 метрів, роблять перекид або переміщення в просторі й так чотири рази. У кінці фінішують з імітацією пострілу з автомата.
Друга вправа – це згинання, розгинання рук в упорі лежачи. І теж в повному екіпіруванні. Її слід зробити не менше ніж 15 разів. Майбутні офіцери-піхотинці натомість виконують метання гранати на дальність. Умова тут – кинути її на понад 30 метрів.
Третя вправа має назву «Стандарт». Саме вона описана на початку матеріалу.
– Четверта вправа – це спеціальна смуга перешкод. Вона відрізняється від Єдиної смуги перешкод додатковими елементами: метанням гранати, ударами кувалдою по колесу, перенесенням траків вагою 8-10 кілограмів, віджиманням, перенесенням через рів ящиків з боєприпасами вагою десь 20 кілограмів. За емоційністю ці вправи переважають ті, що були раніше, – продовжив розповідь полковник Сергій Романчук.
І п’ята вправа – на витривалість. Майбутні командири механізованих підрозділів долають марш-кидок на 5 кілометрів, курсанти інших фахів біжать 3 кілометри з перешкодами. Причому жінки-військовослужбовці виконують вправи нарівні з чоловіками. І це вже як факт гендерної рівності!
– Вважаю, що сьогодні ми виконували ті вправи, які реально потрібні як у повсякденні, так і під час виконання бойових завдань. Що характерно, ці вправи не настільки важкі фізично, як психологічно. У них багато командної роботи і духу окремого підрозділу. Я б деякі з них іще вдосконалив. Наприклад, у вправу «Стандарт» увів би реальну стрільбу по мішенях, – зазначив курсант Ярослав Єгоров.
За словами полковника Владислава Суспо, за результатами експерименту проведуть дослідницьку роботу. Втім, навіть попередньо видно, що такий іспит є динамічним і цікавим курсантам. Він мотивує їх на самовдосконалення.
– Приємно зазначити, що у цьому році жоден з курсантів не зійшов з дистанції. Загальний рівень фізпідготовки оцінюю у випускників на тверду оцінку «добре». У кращий бік хотів би відзначити курсантів – майбутніх офіцерів-піхотинців. Загалом наша головна мета в межах експерименту – не підготувати чемпіона світу з подолання, наприклад, смуги перешкод. Наше завдання – підготувати офіцера-командира до виконання завдань за призначенням, – підсумував голова підкомісії зі здачі фізпідготовки полковник Владислав Суспо.
Фото автора
