Однак, сучасний воїн повинен не тільки знати способи точно «доставити» боєприпаси для ураження техніки чи живої сили противника, а й вміти захиститися від ворожих…
В Укрінформі відбувся брифінг та презентація аналітичного дослідження «Ветерани: долаємо соціальне утриманство», організаторами яких стали Міністерство у справах ветеранів України, ГО «Простір можливостей» та Міжнародний фонд «Відродження».
Дослідження, яке проводили представники ГО «Простір можливостей» за підтримки МФ «Відродження», присвячене темі розвитку в Україні ветеранських просторів як ефективного інструменту реінтеграції учасників бойових дій в цивільне життя. Дослідження тривало 6 місяців.
Ветерани російсько-української війни останніми роками перебувають у ситуації боротьби за пільги: «стоять» у чергах на безоплатне житло від держави, намагаються отримати земельні ділянки, конфліктують з перевізниками за безоплатний проїзд, очікують оплату зубопротезування… Ця боротьба з державою є деструктивною і перешкоджає реінтеграції й нормальному відновленню ветеранів.
З іншого боку в регіонах України дедалі частіше виникають ветеранські ініціативи розвитку — ті, які варто вважати протилежністю соціальному утриманству. Ветерани самі вирішують проблеми реінтеграції, допомагають тим постраждалим від війни особам, які собі допомогти не здатні, лобіюють інтереси спільноти перед місцевою владою, займаються соціальним бізнесом. Зрештою, як результат ініціативи ветеранів, виникають ветеранські простори — майданчики, де поєднуються зусилля небайдужих, які захищають інтереси спільноти й підтримують їх.
Наприклад, у Рівному міськрада надала754 тисячі гривень на утримання Будинку ветеранів. Цих коштів вистачить на оплату комунальних послуг та мінімальну платню працівникам. Цей простір наймолодший в Україні — його відкрили торік у жовтні. Основні напрямки роботи: фізіологічна і психологічна реабілітація, арттерапія.Тут працює хостел.
А недавно стало відомо: на Львівщині у Червонограді теж відкриють Будинок воїна. За словами керівника львівського Будинку воїна Олега Височанського, вже відбулися зустрічі з Червоноградською міськрадою, яка підтримала ідею.Будинок займатиметься соціально-психологічною підтримкою ветеранів російсько-української війни. І матиме три простори: робочий офіс, кімната для громадських організацій та культурний куток (музей, історія виставки). Також у ньому надаватимуть консультативні послуги з юридичних, психологічних, соціальних питань.
— Створення ветеранських просторів — це один з кроків, який надає їм змогу реалізуватися, обговорювати проблеми, вирішувати нагальні питання у своїх громадах, — зазначила під час брифінгу міністерка у справах ветеранів України Юлія Лапутіна. —«Долаємо соціальне утриманство» — саме той наратив, який дозволить вивести наших ветеранів з пільгоорієнтованої категорії осіб в активних провідників змін у державі.Обов’язково відвідаємо кожен регіон і ветеранський простір.Сподіваюся, станемо комунікаційним майданчиком від влади, що дозволить транслювати найкращі практики на державному рівні. Один із пріоритетів нині — сприяння фінансовій політиці громадських організацій і підтримка держпрограм розвитку ветеранських політик. У цьому напрямку готові до співпраці.
Учасники брифінгу підкреслювали: досягнення ветеранських ініціатив подекуди настільки значні, що органам влади варто в них повчитися, запозичити та розвинути наявні вдалі практики.
—Ось чому важливо дослідити можливості створювати ветеранські простори або центри підтримки ветеранів у регіонах, — зауважила представниця міжнародного фонду «Відродження» Інна Підлуська. — Під час роботи над звітом ми побачили, як держава докладає зусиль, аби ветеранська спільнота могла працювати на позитив, досягаючи стійкості й самозарадності. Сподіваємось на довгострокову і плідну співпрацю.
Ветеранські простори почали відкривати в Україні з 2015 року, коли вийшов указ Президента про створення центрів надання допомоги учасникам АТО. Центри згодом трансформувалися, наповнювалися новим змістом— і наразі їх близько 20.
—Для нас важливо вивчити їхню діяльність, зрозуміти, чи підтримує їх місцева влада, якою нормативною базою користуються, які послуги надають і якої підтримки потребують, — зазначила керівниця проєктів ГО «Простір можливостей» Оксана Коляда. —За результатами звіту рекомендуємо як органам державної влади, так і місцевого самоврядування, ветеранським організаціям, яким шляхом рухатися й посилювати спроможності. І нарешті, чим держава може допомогти ветеранському простору.
За словами Оксани Василівни, надважливим є вивчення питання, чи є ветеранські простори інструментом подолання соціального утриманства для самих ветеранів. З цією метою здійснено 11 моніторингових візитів у регіони від обласного рівня до невеликих містечок, проаналізовано місцеві бюджетні програми, покликані підтримувати ветеранську спільноту. Зрештою, створено Каталог ветеранських просторів України, Комплексну програму підтримки розвитку ветеранів, проведено чимало офлайн-зустрічей з представниками просторів і вивчено, які послуги надають ветеранські простори.
— Там, де простори створені за ініціативою ветеранів, вони і працюють найефективніше, — підсумувала Оксана Коляда. —Жодне найкраще приміщення з ремонтом, сучасною оргтехнікою не замінить «заряджену» ветеранську команду. Приємно, що до створення причетні і волонтери, небайдужі до проблем ветеранів війни.
З аналітичним дослідженням«Ветерани: долаємо соціальне утриманство» можна ознайомитися на сторінці ГО «Простір можливостей» та на сайті Міністерства у справах ветеранів України.
