У війську вже є багато цифрових систем. Але їхня ефективність залежить не лише від розробників. Навіть найкращий інструмент не працює сам по собі — його треба…
Глави держав та урядів НАТО, які зустрілися сьогодні у Брюсселі, розглянули порядок денний розвитку «НАТО 2030» та погодили вісім ключових напрямків діяльності в рамках цієї ініціативи.
Про це під час пресконференції за підсумками Брюссельського саміту НАТО заявив Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, повідомляє Укрінформ.
‒ Ми обговорили наш амбітний порядок денний НАТО 2030, який має забезпечити, щоб Альянс був здатним відповісти на виклики та загрози сьогодення та завтрашнього дня. Ми ухвалили конкретні рішення у восьми ключових сферах. По-перше, ми погодилися розвинути НАТО як трансатлантичний форум для консультацій та спільних дій з усіх справ, що стосуються нашої безпеки. Ми погодилися також зміцнити та розширити наші політичні консультації та координацію», – сказав Єнс Столтенберг.
За його словами, другим погодженим напрямком є посилення системи стримування й оборони, зокрема, шляхом виконання тих зобов’язань у цій сфері, які союзники ухвалили на себе після подій 2014 року.
Третій ключовий напрямок – зміцнення стійкості демократичних суспільств, шляхом координації зобов’язань у цій сфері між лідерами НАТО. Для цього будуть розроблені спільні цілі у сфері стійкості для всього НАТО, і на їх основі визначатимуться конкретні національні цілі для кожної з країн-союзниць, зокрема, у сфері захисту критичної інфраструктури.
Четвертий напрямок – сприяння тому, щоб НАТО залишалося на вістрі технологічного прогресу. Союзники погодилися спільно заснувати так званий «оборонний прискорювач інновацій для Північної Атлантики», який працюватиме із стартапами, промисловістю, науковими установами, та просуватиме трансатлантичне співробітництво, допоможе уникати технологічних недоліків серед країн Альянсу. Союзники також погодилися заснувати Фонд інновацій НАТО, щоб стимулювати розвиток та застосування новітніх технологій.
П’ятий ключовий напрямок, що був погоджений під час саміту НАТО, – зміцнення міжнародного порядку, що оснований на правилах. Для досягнення цієї мети Альянс зміцнюватиме партнерство з Азійсько-Тихоокеанським регіоном, з Австралією, Японією, Новою Зеландією та Республікою Корея, шукатиме можливість встановити нові відносини з країнами у Латинській Америці, в Африці та в Азії. Окрему вагу Альянс приділяє подальшому розвитку партнерства з Європейським Союзом.
‒ Шостий напрямок – ми суттєво збільшимо тренування та зусилля з розбудови спроможностей для країн-партнерів, від України та Грузії до Іраку та Йорданії, – сказав Єнс Столтенберг.
Сьомим напрямком розвитку Альянсу він назвав відповідь на безпекові прояви кліматичних змін. Зокрема, союзники погодилися включити цей фактор до оборонного планування та розпочати оцінку шкідливих викидів від військової діяльності з тим, щоб зробити свій внесок у реалізацію глобальної мети з досягнення нульового рівня забруднення довкілля до 2050 року.
‒ Восьме. Ми погодилися розвинути нову Стратегічну концепцію НАТО до нашого наступного саміту у 2022 році, яка має підтвердити наші цінності, а також відобразити суттєві зміни в ситуації з безпеки, що відбулися протягом минулого десятиліття, – сказав генсек НАТО.
Водночас він зауважив, що порядок денний «НАТО 2030» визначає дуже амбітні цілі, для досягнення яких буде необхідним відповідний рівень фінансування та спільних інвестицій. У цьому контексті він привітав той факт, що протягом минулих семи років поспіль європейські союзники по НАТО та Канада послідовно збільшували оборонні витрати, які сумарно зросли на додаткові 260 мільярдів доларів США з 2014 року. Це ж стосується підтримки місій та операцій НАТО та більш справедливого розподілу фінансового навантаження у цьому сенсі між союзниками по Альянсу.
