Осколково-фугасний снаряд основного бойового танка важить 23 кг. Заряд до нього – ще 10. Постріл для танкової гармати важить близько 32 кг. Трак танкової гусениці важить 12,5 кг, а в цілому гусениця – більш як 3 тонни. Акумулятор – понад 30 кг.
Фізичне навантаження на механіка-водія під час звичайного маршу, не кажучи вже про бойові дії, величезне. Як розповідають танкісти, інколи мехводів після бою доводилося буквально витягувати з люка – настільки вони бували знесилені. До того ж майже все обслуговування танків відбувається силами екіпажу. Тобто ті, хто не в змозі витримати такі навантаження – не здатні бути танкістами.
Саме тому крилатий вислів «Броня не любить слабких м’язів» має суто земне походження. Отже, в курсі підготовки майбутніх офіцерів-танкістів чимало уваги приділяється саме фізичному гарту.
…Я потрапив на заняття з фізпідготовки в харківському Військовому інституті танкових військ НТУ «ХПІ», коли доцент кафедри фізичного виховання і спорту Юрій Цепляєв проводив заняття з випускниками.
Спортивна зала приємно вразила – простора, добре обладнана. Такою вона стала в останні роки – завдяки зусиллям керівництва інституту.
Нині в залі можна займатися всіма видами фізичної підготовки. Зокрема, проводити змагання з боксу, кікбоксингу.
Того дня групи займалися під керівництвом тренерів, відпрацьовували вправи, з поміж них – і за системою кросфіт (вид тренувань, який поєднує у собі кардіонавантаження, гімнастичні й силові вправи).
Юрій Цепляєв розповів, що курсанти добре підготовлені:
‒ У нас навчаються не тільки танкісти, а й спеціалісти з радіаційного та хімічного захисту і екології (РХБЗ. – Ред.). Вважаю, що офіцер має бути зразком для підлеглих – роби як я, роби краще, ніж я. За 5 років програму засвоїли на хорошому рівні. Вони знають, що слід робити. У нашому залі нині можна займатися усіма видами військово-прикладного спорту. На жаль, рівень підготовки абітурієнтів змінився не на краще. На мою думку, це пов’язано з тим, що в школах скасували іспити з фізичної підготовки. Нині це відроджується, але в цілому – курсант-початківець став слабший. Недостатній рівень фізичного тонусу – проблема загальна. Тому майбутній офіцер має бути не тільки сам здатен виконати нормативи, а й навчити підлеглих. Саме тому в курс вишколу додають методичні навички. Офіцер повинен знати, як провести ранкову руханку, змагання, як не «зірвати» підопічних. Окрім занять у залі, майбутні офіцери регулярно бігають кроси, займаються на скеледромах.
На мій здивований погляд, Юрій Володимирович відповів коротко:
‒ Так, заняття гірською підготовкою теж необхідні – бойові дії можуть вести в будь-яких умовах, в урбанізованій місцевості – і перешкоди бувають найнесподіваніші. Наприклад, спуститись з даху на перший поверх за допомогою мотузки…
А я пригадав, як в одному з танкових підрозділів, що стояв на другий лінії, кожен ранок командир сам проводив фіззарядку. В одному строю були офіцери, солдати: всі разом виконували комплекс вправ, ще й ранковий крос, і лише потім – сніданок, шикування, і далі за звичним розпорядком. Як пригадували танкісти, дехто з них спочатку був невдоволений, але командир швидко пояснив – друга лінія не курорт, а місце очікування бойового наказу, і тому «розслабону не буде».
Його і не повинно бути – як напівжартома сказав один із курсантів: «У сталевих коней мають бути сталеві вершники».
Фото автора
