Верховна Рада відхилила проєкт постанови, яка скасовувала ухвалення закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації норм міжнародного кримінального та гуманітарного права». Тепер спікер парламенту може підписати цей закон і передати його на підпис Президенту України.
В умовах міжнародного збройного конфлікту з Російською Федерацією, приведення положень законодавства України про кримінальну відповідальність у відповідність з вимогами міжнародного кримінального права і позитивною практикою його імплементації у національні правові системи є нагальною потребою.
Що зміниться з набуттям новим законом чинності? Передусім, він надає можливість правоохоронним органам і судам притягти до відповідальності воєнних злочинців, адже строків давності в міжнародних злочинів, які мають місце на окупованих територіях, не буде. Незалежно від того, коли людина вчинила такий злочин, вона понесе за нього покарання.
Другим важливим моментом є те, що з’являється можливість використовувати всі інструменти правоохоронних органів щодо подій з 2014 року, тобто, від початку війни. Це дозволить розслідувати тисячі злочинів і правопорушень. Зокрема, йдеться про основні категорії міжнародних злочинів: проти людяності, воєнні злочини та злочин агресії. Саме їх найбільше на тимчасово окупованих територіях і саме за ними найменше притягнуто до відповідальності.
Застосування законодавства України про кримінальну відповідальність до «подій минулого» не суперечать Основному Закону України. Поширення національного кримінального законодавства на «події минулого», що являли собою злочин за міжнародним правом, справедливо розглядається доктриною міжнародного кримінального права не як зворотна дія кримінального закону в часі (адже діяння вже було злочинним відповідно до міжнародного права), а як акт встановлення державою юрисдикції щодо такого діяння, зазначається у пояснювальній записці до законопроєкту №2689.
147 (76,2 %) з 193 держав світу запровадили універсальну юрисдикцію щодо міжнародних злочинів, оскільки вони є найтяжчими, порушують міжнародне право. І переслідування за ці злочини є інтересом і обов’язком не лише однієї держави чи окремих країн, а всієї міжнародної спільноти.
