Значна кількість бійців, які обрали для повернення батальйон безпілотних систем 34-ї окремої бригади морської піхоти «Борисфен» — наочне свідчення саме такого ставлення. Про…
На одному з полігонів Київщини триває друга (практична) частина комплексного іспиту, який складають слухачі випускних курсів Національного університету оборони України імені Івана Черняховського. До першої (теоретичної) частини входили питання з дисциплін, які слухачі вивчали протягом всього періоду навчання. Кореспондент АрміяInform побував на заході та поспілкувався з одним із випускників.
«Неофіційне спілкування з колегою, який проходив службу, наприклад, у ракетній бригаді, теж має певну користь»
— Сьогодні ми на іспиті виконуємо обов’язки начальника артилерії окремої механізованої бригади і надаватимемо пропозиції командиру бригади щодо бойового застосування артилерії для прийняття ним рішення на бій, — розповідає випускник Національного університету оборони України офіцер-артилерист Андрій.
За його словами, все залежить від того, кому з випускників який білет випаде.
— Це може бути оборонний бій, наступальний бій або стабілізаційні дії. Далі на іспиті ми виконуємо завдання з управління вогнем бригадної артилерійської групи. Де знову все залежить від того, кому який вид бою випаде. Бо в різних видах бою застосовуються різні види вогню артилерії. Відповідно до обраних екзаменаційних білетів ми будемо управляти бригадною артилерійською групою в певному виді бою та обстановці, що склалася, — додає офіцер.
Випускник зауважує, що він і його однокурсники навчались у Національному університеті оборони України два роки.
— Перший рік навчались у зведених групах, де зібрані були різні роди та види Збройних Сил. Умовно кажучи, ми були як штаб окремої механізованої бригади, посиленої іншими видами. Це справило позитивний вплив на здобуття нових навичок та вмінь. Бо коли вивчаєш інші специфіки військової професії, є можливість поспілкуватися зі справжніми фахівцями у своїх напрямах, — зазначає Андрій.
Він згадує, що на другому році навчання їх об’єднали в групи за спеціальностями.
— У нашій групі, наприклад, зібралися офіцери-артилеристи. І почалося вивчення оперативного рівня. Знову ж таки, з’явилася можливість обмінятися досвідом із різними фахівцями. Ми тут всі до навчання проходили службу на посадах — хто в окремій механізованій бригаді, хто в окремій артилерійській, хто в ракетній. Заняття в університеті — це чудово, але неофіційне спілкування з колегою, який проходив службу, наприклад, у ракетній бригаді, теж має певну користь. Тим паче, у всіх тут є бойовий досвід, — стверджує офіцер.
«Позитив був і в тому, що викладачі наші теж є учасниками бойових дій»
Військовослужбовець розповідає, що коли він і його однокурсники завершили навчання в академіях, здобувши первинне офіцерське звання «лейтенант», то отримували диплом офіцера тактичного рівня.
— А нині ми тут навчаємося, щоб бути офіцером оперативно-тактичного рівня. Це передбачає управління більш численними підрозділами або військовими частинами. Тобто до цього в нас був рівень «дивізіон-батальйон». Після випуску ми вже зможемо обіймати посади командирів військових частин, їхніх заступників, а також офіцерів органів військового управління. Це штатно-посадові категорії «підполковник», «полковник», —додає Андрій.
Військовий зауважує, що навчання відбувалось згідно з керівними документами, за відповідними навчальними матеріалами, підручниками.
— Але часто ми звертались до досвіду проведення АТО/ООС. В університеті є спеціально розроблені посібники, де зібраний та проаналізований цей досвід і сформульовані певні рекомендації. Позитив був і в тому, що викладачі наші теж є учасниками бойових дій.
Офіцер-артилерист згадує, що до навчання в Національному університеті оборони України встиг у своїй бригаді за перші чотири роки служби опанувати три артилерійські системи: 2С1, БМ21, і навіть був призначений командиром батареї протитанкових керованих ракет протитанкового артилерійського дивізіону.
— Аналізуючи бойовий досвід, що я здобув у 2014-му, розумію, що він — найдорожчий. Але, аналізуючи його вже з урахуванням знань, які здобув нині в університеті, оцінюю свої дії по-іншому. І, можливо, окремі з них я би вже поправив, — підбив підсумок випускник Національного університету оборони.
