Відповідна інформація розміщена на сайті Міністерства оборони України. 100 000 грн за полоненого За захоплення кожного військовополоненого підрозділ (група), який…
Провідні підприємства авіаційної галузі України за власні кошти розроблять ескізний проєкт оперативно-стратегічного ударно-розвідувального важкого безпілотного авіаційного комплексу (БпАК) з вітчизняним двигуном. До речі, наша держава – одна з семи країн, яка має повний цикл завершеного виробництва авіаційної техніки та висококваліфікований науково-технічний, інженерно-технічний та випробувальний склад. Відповідно, виготовляючи високотехнологічну продукцію, завжди отримуємо пріоритет у питаннях військово-технічного співробітництва з закордонними країнами.
Безпосередньо на ДП «АНТОНОВ» виготовлятимуть платформу, яка складатиметься з фюзеляжу, крила, оперення, шасі та двигуна – АІ-450, що серійно виготовляється ДП «Івченко-Прогрес». Своєю чергою, маючи двигун та платформу, на БпАК є можливість встановити бортове та наземне радіоелектронне обладнання, таке як: пілотажно-навігаційне, радіозв’язне, розвідувальне, ударне та інше. Це буде доручено здійснити відповідним профільним підприємствам, що задіяні в кооперації.
На першому етапі ДП «АНТОНОВ» разом із підприємствами-кооперантами розробляють ескізний проєкт та представляють його потенційному замовнику та інвестору. У разі схвалення буде здійснено наступний етап: випуск робочих креслень та виготовлення БпАК для подальших льотних та наземних випробувань.
До речі, конструктори підприємства вже мають досвід реалізації безпілотної тематики. Перші розробки в цьому напрямку велися ще за часів О.К. Антонова. Навіть деякі «Ани» були схожі на майбутні БПЛА.
– Напевно, літак Ан-14 для Олега Антонова був одним із найулюбленіших, у який він вклав при проєктуванні душу і серце, – зауважив на початку нашої бесіди директор з програм безпілотних авіаційних комплексів та їхніх модифікацій ДП «АНТОНОВ» Микола Воробйов, споглядаючи на модель цього літального апарата, яку обережно тримав у руках. – Адже Ан-14 володіє унікальними властивостями короткого злету та посадки і здатністю сідати на ґрунтові аеродроми, за своїм зовнішнім виглядом нагадує безпілотний літальний апарат. І якщо придивитися уважніше, то можна відмітити, що Ан-14 являє собою звичайний планер з прямим крилом великого подовження у поєднанні з належними ергономічними якостями, які притаманні й БПЛА.
Оперативно-тактична «Горлиця» має дальність польоту до 1050 км
Проте серед новітніх розробок ДП «АНТОНОВ» в цьому напрямку безумовно є оперативно-тактичний безпілотний авіаційний комплекс «Горлиця-1», який був виготовлений та прийшов початковий етап льотних випробувань. 29 серпня 2016 року його презентували на виставці озброєння широкому загалу, а перший випробувальний політ прототипу «Горлиці» відбувся 8 листопада 2017 року на льотно-випробувальній базі ДП «АНТОНОВ».
БпАК «Горлиця» складається з чотирьох БПЛА, наземної станції керування, а також засобів забезпечення старту та посадки літальних апаратів, їхнього транспортування і ремонту. Комплекс призначений для ведення розвідки вдень та вночі, за будь-яких погодних умов та передачі отриманої інформації на командний пункт для забезпечення ефективного застосування механізованих (танкових) бригад, дивізіонів ракетних військ та артилерії, а також ескадрилей армійської авіації Сухопутних військ.
Безпілотник спроможний виконувати безперервний політ протягом 7 годин, працювати на висоті до 5000 метрів, має тактичний радіус дії до 150 км та дальність польоту до 1050 км. Літальний апарат здатен розвивати швидкість до 230 км/год та має корисне навантаження до 50 кг.
«Горлиця» здатна злітати та здійснювати посадку на підготовлену ґрунтову злітно-посадкову смугу з використанням колісного шасі. До переліку корисного навантаження БпАК входять: оптико-електронна система повітряної розвідки, цифровий фотоапарат, обладнання для забезпечення оперативного зв’язку. При цьому система керування комбіновано-автономна (за програмою) та радіокомандна (по захищених каналах зв’язку).
За словами Миколи Митрофановича, нині ДП «АНТОНОВ» у ініціативному порядку створює оперативно-тактичний безпілотник «Горлиця-2» ударно-розвідувального типу, класу Bayraktar TB2.
– За нашими оцінками, вітчизняна кооперація цілком спроможна реалізувати ці вимоги в українському варіанті турецького аналога. «Горлиця-2» практично повністю виконуватиме ті ж самі функції, єдина різниця – менший час баражування в повітрі, який складає 8 годин, – розповів Микола Воробйов.
Основні технічні характеристики БпАК «Горлиця-2»
Злітна маса, кг 250 – 300
Корисне навантаження, кг 65
Тактичний радіус дії, км 150
Тривалість ведення повітряної розвідки, год не менше ніж 8
Робоча висота ведення розвідки, м 1800 – 2400
Крейсерська швидкість польоту, км/год 150 – 180
Фото з архіву ДП «АНТОНОВ»
