Однак, сучасний воїн повинен не тільки знати способи точно «доставити» боєприпаси для ураження техніки чи живої сили противника, а й вміти захиститися від ворожих…
Озброєння та військова техніка Збройних Сил України продовжує активно модернізуватися, а певні зразки — взагалі замінюються на новітні. Втім, перед тим як той чи інший вид ОВТ потрапить до війська, йому доведеться пройти доволі складний шлях випробувань, які проводять фахівці Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки. Про специфіку роботи фахівців науково-дослідного інституту кореспондентам АрміяInform розповів начальник науково-організаційного відділу інституту підполковник Анатолій Павленко.
За його словами, з часу, що минув після передислокації з тимчасово окупованого Криму, за період з квітня 2014-го й донині, проведено більше ніж 700 випробувань ОВТ.
Довідково. Інститут створений відповідно до Постанови КМУ від 18 жовтня 2017 року № 786 на базі й фондах Державного науково-випробувального центру ЗСУ. Досвід випробувальної діяльності установи охоплює 89 років зі створення у 1932 році Науково-випробувальної лабораторії авіації Військово-Морських Сил.
Випробуванням підлягали як новостворені та модернізовані зразки ОВТ, так і ті, яким було подовжено термін служби й ресурс. Фахівці інституту проводять випробування дуже широкого спектра видів ОВТ. Зокрема йдеться про літаки та вертольоти, авіадвигуни й обладнання, авіаозброєння, ракетні та зенітно-ракетні комплекси, системи ППО сухопутних військ, бронетанкова та автомобільна техніка, бойові модулі, БПЛА та багато інших.
— В Україні тільки льотчики-випробувачі нашого інституту проводять льотні випробування державної авіації, — розповів начальник науково-організаційного відділу. — Особливо це стосується випробувань на граничних режимах польоту, визначених експлуатаційних обмежень літальних апаратів та відображення їх у керівництвах льотної експлуатації.
За його словами, тільки в Державному науково-дослідному інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки функціонує система підготовки фахівців-випробувачів за різними спеціальностями: льотчик-випробувач, інженер-випробувач, парашутист-випробувач тощо.
Сьогодні ж основу колективу Державного науково-дослідного інституту становлять близько 230 наукових працівників, в тому числі науковці з вузькою спеціалізацією, що проводять дослідження з оцінювання бойових, технічних, експлуатаційних та інших характеристики ОВТ.
В інституті функціонують 12 наукових шкіл, діяльність яких спрямована на розвиток та вдосконалення методів і методик випробувань та експериментальних досліджень ОВТ в інтересах усіх видів і родів військ (сил), а також інших складових сил оборони України. Крім того, проводиться робота щодо створення ад’юнктури та спеціалізованої вченої ради для підготовки наукових кадрів та присудження наукових ступенів.
Також в установі тривають заходи щодо розбудови комплексу науково-випробувальних лабораторій відповідно до стандартів НАТО та оснащення їх сучасними засобами вимірювань і випробувальним обладнанням.
Так, на сьогодні створена лабораторія для проведення випробувань з визначення та оцінювання характеристик конструкційних матеріалів. За результатами оцінювання науково-дослідна лабораторія у 2020 році отримала Свідоцтво про відповідність системи керування вимірюваннями, що засвідчує про технічну компетентність отримувати відповідні результати.
Начальник науково-дослідної лабораторії підполковник Олег Червотока розповів, що в лабораторії розгорнуті різні робочі місця для випробувань на вплив механічних і кліматичних чинників.
Зокрема, що стосується механічних:
– є робоче місце для проведення випробувань з розривного навантаження (видовження, розриву), яке визначається за допомогою розривної машини. Її технічні характеристики дають змогу проводити випробування з навантаженням до 5 тонн. Управління процесом здійснюється за допомогою комп’ютера зі встановленим спеціалізованим програмним забезпеченням, яке дає можливість отримувати результати випробувань у вигляді протоколу та графічному;
– робоче місце з приладом з визначення стійкості до стирання дає змогу проводити випробування зразків товщиною до 20 мм під дією навантаження до 1 кг;
– водотривкість тканин визначається за допомогою відповідного приладу, який дає можливість проводити випробування зразків у діапазоні від 0 до 200 кПа;
– за допомогою приладу з визначення повітропроникності тканин випробовують зразки товщиною до 15 мм, через які пропускають повітряний потік зі швидкістю від 0,2 до 12 тис. мм/с під тиском від 0 до 4 кПа.
Водночас вплив зовнішніх кліматичних чинників пониженої й підвищеної температури, зміни температури, підвищеної вологості визначається за допомогою камери тепла, холоду та вологи. Вона дає змогу проводити випробування зразків у діапазоні від –60 до +90 градусів °C та вологості до 98 %.
За словами підполковника Олег Червотока, обладнання лабораторії також дає можливість визначати масогабаритні та конструкційні характеристики.
При цьому в лабораторії можна випробовувати парашутно-десантне й аварійно-рятувальне майно, спецспорядження, комплекси бойової екіпіровки, безпілотники, озброєння та багато іншого.
До речі, обладнання, про яке йшлося вище, дозволило вперше з 2014 року провести лабораторні випробовування щодо подовження строку служби десантної парашутної системи Д-5 серії 2, що перебуває на озброєнні в ЗСУ.
Крім того, були проведені випробування парашутних гальмівних посадкових систем для літаків МіГ-29. На черзі — такі системи для Су-24, Су-25, Су-27.
