Чотири роки він перебував у російському полоні, 5 червня 2026 року його звільнили в рамках чергового обміну полоненими. Наприкінці липня…
30-річного харків’янина Ігоря Веретеннікова в підрозділі поважають не лише як досвідченого офіцера-танкіста, професійного техніка та хорошого воїна. Товариші по службі готові годинами сидіти і слухати, коли лейтенант бере гітару і починає співати.
Ігор — бард та музикант. Виконує пісні як власного написання, так і добре знані патріотичні хіти українською мовою.
— Вперше взяв до рук шестиструнку, коли мені було років сім. Відтоді — не розлучаємось. Вчився в «музикалці». Потім грав з декількома харківськими місцевими гуртами. А потім — і на строковій. У підрозділі любили, коли я брав інструмент і міг щось заграти-заспівати, — розповідає лейтенант.
Слід додати, що офіцер-танкіст пройшов усі щаблі від солдата до офіцера: служив строкову в піхоті. Потім — контракт. Перших два роки російсько-української війни воював у складі однієї з механізованих бригад, будучи сержантом, навідником-оператором бойової броньованої машини. За участь у боях з російськими загарбниками нагороджений медаллю «Захисник Вітчизни».
Офіцер наголошує, що в перші роки війни дійшов висновку, що війську потрібні грамотні командири-практики, з бойовим досвідом і сучасним баченням. Тому вирішив іти вчитися: вступив до Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». Завершив навчання лише у 2020 році. І приємним сюрпризом для нього стало призначення на посаду до тієї ж бригади, звідки він починав свій армійський шлях!
— Було дійсно приємно повернутися майже додому, — говорить він. — Але вже в новому для себе та інших статусі.
Нині лейтенант — заступник командира одного з танкових підрозділів з озброєння.
— От усі кажуть, що для танкістів, мовляв, немає роботи. Бо наша техніка виведена за рамки бойового протистояння агресору Мінськими домовленостями. Дійсно, ми відведені від лінії зіткнення. Але це не означає, що танкісти сидять без діла: тривають заняття з особовим складом за різними напрямками підготовки, відбувається ремонт та обслуговування техніки. Робиться все, щоб броньований кулак Сухопутних військ завжди був напоготові. Бо за один раз, що танкісти вийдуть у поле, вони можуть ворогу так «нагорнути», що іншим родам військ і за місяць не зробити! — каже офіцер.
І на фронті, і на навчанні гітара завжди була вірною супутницею Ігоря. А акорди та тексти народжувались самі собою.
— Одну з моїх улюблених пісень «У бій за Україну» я написав, коли ще був курсантом, за… 20 хвилин. Ситуація була наступна: у ВНЗ тривав конкурс творчих робіт, присвячених АТО. Ну і мене попросили взяти участь. А я якось поринув у навчальний процес і… забув. І от приходять до мене колеги і запитують про слова і мелодію. А в мене ще нічого не готово. Я прошу дати мені трохи часу. Сідаю і тут, як кажуть, «накрило»: пригадалося все побачене та пережите у 2014–2015 роках. І це все моментально перекочувало із голови на папір та в ноти, — розповідає він.
Офіцер говорить, що хотів би записати диск із патріотичними піснями власного написання. Можливо, зробити це в кооперації з якимось відомим гуртом або ж з військовим ансамблем. Утім, предметно займеться цим питанням після повернення додому.
А ми пропонуємо і вам послухати проникливі й сильні слова пісні, яку створив танкіст із гітарою.
До слова, якщо хочете ще пісень від цього унікального виконавця — пишіть у коментарях під цим матеріалом на сторінці АрміяInform! Бойовий офіцер, талановитий музикант та виконавець заслуговує на те, щоб його творчість стала відомою!
Фото автора
