На превеликий жаль, у фокус ворожих атак потрапили об’єкти національної енергосистеми. Про те, як мінімізувати шкоду від ворожого терору, розповідає кандидат технічних наук, військовослужбовець…
Дніпровські ветерани-підприємці разом із науково-педагогічними працівниками Дніпровського державного аграрно-економічного університету провели на дослідному полі навчально-наукового центру університету позакореневе підживлення рослин озимої пшениці рідкими мінеральними добривами за допомогою сучасного коптера — потужного безпілотника, який здатний за 15 хвилин обробити до п’яти гектарів посівної площі. Якщо порівнювати з традиційним способом внесення агрохімікатів — за допомогою штангових широкозахватних обприскувачів, використання БПЛА може суттєво підвищити ефективність цього агротехнічного заходу за рахунок зменшення витрат коштів та скорочення тривалості виконання цієї технологічної операції. Тому, як сподіваються засновники стартапу, у майбутньому попит на цю послугу зростатиме.
Коптер може підняти в повітря близько 20 літрів рідини
Група фахівців з аеророзвідки, після демобілізації з лав ЗС України, вирішила запропонувати цивільному ринку свої знання й уміння з використання БПЛА в сільському господарстві. Підприємство, яке створили ветерани, здебільшого спеціалізується на високоточній аерофотозйомці. Такі послуги користуються попитом у різних галузях, зокрема, енергетиці, будівництві, сільському, водному та лісовому господарствах, у землевпорядних роботах, цифровому картографуванні, оцінці просторового варіювання властивостей ґрунтів, визначенні густоти стояння рослин на полі, рівня засміченості полів бур’янами, в охороні. Власне, всюди, де на великих площах потрібно знайти певні об’єкти чи ділянки й визначити їх точні координати в режимі реального часу.
Новий напрямок розвитку ветеранського бізнесу — використання дронів для внесення агрохімікатів на поля. Для цих потреб створено автоматизований коптер, здатний підняти в повітря близько 20 літрів рідини та точно її внести на поверхню поля площею до п’яти гектарів за один виліт.
За словами підприємця В’ячеслава Плахути, підприємство, крім соціалізації військовиків, звільнених із ЗСУ, дає їм змогу зберегти й розвинути фаховий рівень, пропонує достойну фінансову складову. Надалі вони планують розширити сферу діяльності й готувати фахівців з пілотування дронів для цивільних та військових потреб. Крім того, внесення рідких мінеральних добрив, регуляторів росту рослин і засобів їх хімічного захисту від шкідників та хвороб за допомогою дронів не завдає суттєвої шкоди довкіллю. Цей спосіб внесення засобів хімізації агровиробництва відрізняється від традиційного значно меншою собівартістю.
За день екіпаж дрона може обробити до 60 гектарів посівної площі
В автоматичному режимі коптер рухається за заздалегідь визначеним GPS маршрутом, на заданій висоті та швидкості. Заздалегідь встановлена норма витрати препарату, ступінь дисперсності й інші параметри. За день роботи екіпаж такого коптера може обробити до 60 га площі сільгоспугідь.
Перші випробувальні польоти відбулися на дослідному полі Дніпровського державного аграрно-економічного університету в посівах пшениці озимої. За якістю виконання агрозаходу уважно стежили науковці та студенти вишу.
Як розповідає завкафедри агрохімії Дніпровського державного аграрно-економічного університету, доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник, професор Сергій Крамарьов, на зустріч із ним ветерани прийшли з іншими питаннями, які не стосувалися проведення спільних випробувань цієї техніки. Однак під час спілкування виникла ідея вивчити можливості нової технології внесення рідких мінеральних добрив та пестицидів у посівах зернових культур і показати її студентам.
За словами професора Сергія Крамарьова, у сільгоспвиробництві нині використовують широкий спектр препаратів різноманітного призначення для аерозольного нанесення на поверхню рослин. Їх можна вносити двома способами — за допомогою штангових оприскувачів, що рухаються полем, або розпиленням з літальних апаратів.
— Гадаю, що використання таких безпілотних літальних апаратів незабаром матиме широке застосування і на наших полях, що дасть змогу підвищити коефіцієнт використання поживних речовин із внесених на поверхню листків у позакореневому підживленні рідких мінеральних добрив, покращить продуктивність агроценозів сільськогосподарських культур, повніше реалізує наявний генетичний потенціал сучасних сортів та гібридів, — зазначив професор Сергій Крамарьов.
