Зрештою, поновитися на службу вдалося всього за чотири дні завдяки спрощеному алгоритму в Армія+. Про це військовослужбовець 23-го штурмового полку «Р.У.Г» 2 корпусу «Хартія»…
Країни Заходу відчувають постійну загрозу з боку Росії, тому мають постійно вдосконалювати систему стримування.
Про це заявив на Берлінській безпековій конференції командувач об’єднаних сил НАТО у Брюнсумі генерал Йорг Фолмер, повідомляє Укрінформ.
«Ми відчуваємо, як зростає загроза з боку Росії, вона кожного дня випробовує нас», ‒ сказав генерал.
За його словами, загрози є прямими та непрямими. Як приклад прямих він навів концентрацію російських військ біля кордону з Україною та в окупованому Криму.
Водночас генерал звернув увагу на переваги Росії перед арміями НАТО та Євросоюзу: у РФ централізована влада, яка використовує всі доступні інструменти – політичні, економічні, військові, інформаційні та інфраструктурні; одна мова; єдина доктрина; стандартизація обладнання у всіх сферах, тобто справжня взаємосумісність. Військам НАТО натомість для підготовки до дії треба пройти не один бюрократичний бар’єр на національних рівнях, тоді як для ефективної оборони потрібний «короткий зв’язок між політичним рішенням і військовою дією».
Аби створити адекватний фактор стримування агресії, слід посилити співпрацю та взаємодію в рамках НАТО, переконаний Йорг Фолмер. Важливо в мирний час будувати структури та підрозділи, які потенційний супротивник сприйматиме як достатньо загрозливі, щоб не наражатися на конфлікт.
«Ефективний фактор стримування означає можливість розгортання оперативних військ швидкого реагування. Ми повинні практикувати це навіть у мирний час, розбудовувати логістику та інфраструктуру… Ми маємо бути готові вести маневрену війну із залученням великих військових формувань. Ми повинні винести вірний урок із того, що, як ми бачили, може зробити Росія. Надійне стримування – це можливість і готовність воювати», ‒ пояснив військовий.
Він додав, що у 2014 році, після окупації Криму і початку війни на сході України, НАТО реагувало «належним чином». Але, за словами Фолмера, ніхто не знає, де і коли виникне наступна криза та «як Росія використає свої можливості».
Начальник генштабу міноборони ФРН генерал Еберхард Цорн своєю чергою зауважив, що нині не 1991 рік, а Росія – не колишній СРСР (ні з погляду розміру, ані можливостей). Але застеріг ‒ «треба серйозно сприймати те, що ми спостерігали останніми роками»: Росія розбудовує свої збройні сили, нарощує військові можливості в усіх сферах (включно з кіберпростором), а «дальність польоту її ракет досягає серця Європи».
Ебехард Цорн запевнив, що в разі потреби війська Бундесверу будуть готові, і найближчими роками триватиме їх модернізація. Втім, додав він, війська самі по собі не вирішать усі проблеми, але вони можуть виграти час для політиків ‒ для економічних заходів і дипломатичних кроків.
Нагадуємо, що Берлінська безпекова конференція триває у віртуальному форматі 18-19 травня. Участь у ній беруть близько 100 експертів у галузі безпеки та міжнародних відносин.
