Сьогодні він навчається на оператора БПЛА у 37-й окремій бригаді морської піхоти. Про свій шлях від бойового медика до оператора БПЛА, причини самовільного залишення…
14 травня Україна вперше на державному рівні вшановуватиме пам’ять тих людей, які, ризикуючи життям, рятували євреїв в роки Другої світової війни. Відповідну постанову про відзначення цієї дати ухвалила на початку року Верховна Рада. У світі рятівників євреїв заведено називати «Праведниками народів світу» – Ізраїль на державному рівні присуджує їм це почесне звання. Україна – серед першої п’ятірки світових держав, де найбільше врятували євреїв від рук нацистів.
Хто такі Праведники?
За інформацією ізраїльського Національного меморіалу Катастрофи та Героїзму «Яд Вашем», Праведниками народів світу заведено вважати осіб, які за своєю національністю не були євреями, але з ризиком для свого життя рятували євреїв у роки Другої світової війни.
Ізраїльський Кнесет (парламент) у 1953 році ухвалив закон «Про увічнення пам’яті мучеників та героїв», внаслідок якого був створений меморіал «Яд Вашем», а в 1963 році були визначені критерії надання звання Праведника народів світу. При «Яд Вашем» діє спеціальна комісія, яка на основі документів, свідчень уцілілих осіб та очевидців ретельно вивчає кожний випадок, відтак ухвалює рішення, чи відповідає він суворим критеріям. Комісія складається з істориків, юристів та вцілілих жертв Голокосту.
Україна – на четвертому місці у світі за кількістю Праведників народів світу. Попереду лише Польща, Нідерланди та Франція. Загалом Праведники народів світу походять більш ніж із 50 країн.
Хто може отримати відзнаку?
Звання Праведника народів світу надається за дотриманням певних умов:
- особу, яка може отримати почесну відзнаку, рекомендують лише єврейські організації;
- особа не має бути етнічним євреєм, яка сповідує християнство;
- допомога, яка надавалась євреям, мала бути безкорисною, тривалою та вагомою;
- особа, яка переховувала євреїв, піддавалась реальній небезпеці для свого життя або життя своєї родини;
- порятунок мав бути усвідомленою дією.
Люди, яких визнали Праведниками народів світу, отримують іменну медаль, почесний сертифікат і право вписати своє ім’я на Стіні Честі в Саду Праведників у Єрусалимі. Згідно із законом, Праведники народів світу отримують почесне громадянство Ізраїлю, а у випадку їхньої смерті – пам’ятне громадянство.
Праведники народів світу отримують іменну медаль, почесний сертифікат, право вписати своє ім’я на Стіні Честі в Саду Праведників у Єрусалимі та почесне громадянство Ізраїлю.
Україна – четверта у світі за кількістю праведників
Церемонія з надання звання Праведника народів світу в Україні вперше відбулася у вересні 1991 року.
За кількістю таких осіб Україна посідає четверте місце серед світових держав після Польщі, Нідерландів і Франції. За найсвіжішими даними, від 1 січня 2020 року 2659 громадян України відзначені званням «Праведника народів світу». Проте ці цифри, як стверджують дослідники з Українського інституту вивчення Голокосту «Ткума», не зображають реальну картину порятунку євреїв, жертв Голокосту.
Насправді рятівників євреїв (це більш широке поняття) незрівнянно більше, ніж Праведників народів світу. І велика кількість подвигів залишається невідомою для громадськості. І «Яд Вашем» на своєму офіційному сайті визнає: «Кількість визнаних Праведників не показує повний обсяг допомоги євреям з боку не євреїв у період Голокосту».
Дослідження цієї теми в СРСР практично не було, це була табуйована сфера. Крім цього, СРСР тривалий час не мав дипломатичних відносин з Ізраїлем.
Про багато випадків героїзму ми не знаємо. З кожним роком все менше залишається учасників і свідків тих подій. Після 2004 року дослідники Голокосту відзначають зменшення кількості українських Праведників народів світу.
Варто зазначити, що дослідження цієї теми в СРСР практично не було, це була табуйована сфера. Насаджувалась більшовицька ідеологія про один народ із однією долею. Крім цього, СРСР тривалий час не мав дипломатичних відносин з Ізраїлем.
І ці подвиги рятування почали досліджувати фактично після незалежності України. Для порівняння – до 1991 року трохи більше ніж 100 осіб відзначили цим званням, а після незалежності вже маємо дві з половиною тисячі.
Доказами того, що українці вчиняли справжній подвиг, адже ризикували власним життям, зберігаються, зокрема, у львівському архіві – понад 40 кримінальних справ німецького суду проти українців і поляків, які намагались надати допомогу євреям. Перші справи були за 1941 – 1942 роки, вони деталізовані, об’ємні, мають сотні сторінок описів, а справи, які були порушені перед звільненням Львова від нацистів, мають лише кілька друкованих аркушів.
Останні справи датуються весною 1944 року. У них мова йде про знищення українців, які переховували євреїв протягом кількох років.
За матеріалами ЗМІ та спеціалізованих видань
